Ніла Іваненко 
Міжнародна команда науковців дослідила за допомогою радіовуглецевого датування загадкові дерев’яні таблички ронго-ронго з острова Пасхи. Нерозшифрована писемність не схожа на жодну відому мовну систему. Дослідники припустили, що острівна мова може бути унікальною, такою, що сформувалася без зовнішніх впливів.
Хоч як це дивно, але тексти вигравіювані на фрагментах дерев, які ніколи не росли на цій території.
Нову роботу з пошуку відповідей на запитання про острівну писемність профінансувала Європейська дослідницька рада. Дослідження об’єднало вчених із провідних наукових центрів Італії, Німеччини та Швейцарії.
Про що розповіли науковці
Унаслідок радіовуглецевого датування кількох стародавніх табличок дослідники виявили, що ранні зображення були вигравіювані ще до прибуття європейців. Це свідчить про те, що писемність ронго-ронго народилася саме тут і що на цей процес не впливали жодні іноземні системи письма.
Гравюри ронго-ронго вперше були виявлені в 1864 році. Нині у світі залишилося лише 27 таких табличок. Причому на острові Пасхи немає жодної.
Острів Пасхи, також відомий як Рапа-Нуї, розташований у південно-східній частині Тихого океану, приблизно за 3800 кілометрів від узбережжя Чилі. Це одна з найвіддаленіших ділянок суші на планеті. Острів найбільше відомий кам’яними статуями моаї у вигляді людських голів, що сягають 20 метрів.
До кінця XVIII місцева культура корінного населення острова Пасхи була знищена спалахами хвороб та набігами європейців, які вперше досягли його берегів у 1720-х роках.
Отже, писемність ронго-ронго перестала існувати більш як два століття тому. А тим часом таблички досі нерозшифровані. Дослідники зауважили, що «тексти, які дійшли до нас, відносно довгі й написані за допомогою образотворчих знаків, часто званих «гліфами». За словами авторів дослідження, знаки ронго-ронго являють собою різноманітні зображення, зокрема людських поз, частин тіла, тварин, рослин, інструментів, небесних тіл тощо.
Коли і як виникла ця мовна система, сказати складно. При цьому гліфи не нагадують жодну відому писемність. Й можливо, що таблички містять зразки письма, створеного абсолютно незалежно – так, як це сталося в Месопотамії, Єгипті, Китаї та Мезоамериці (землі ацтеків).
Які ще відкриття чекали на дослідників
Команда виявила, що дві таблички були зроблені з дерев, зрубаних у першій половині ХІХ століття, коли на острові Пасхи вже побували європейці. Під час подальшого розслідування автори датували ще чотири гравюри ронго-ронго, які місіонери вивезли з острова 1869 року. Нині вони зберігаються в Римі, розповіло видання IFLScience.
Як показали результати, три таблички були вироблені на деревині дерев, зрубаних у ХІХ столітті. А дерево для четвертої зрубали ще між 1493 і 1509 роками. Тож ця гравюра з’явилася принаймні на 200 років раніше за прибуття іноземців на острів. Це знову-таки дає надію на те, що писемність ронго-ронго народилася в повній ізоляції.
Цікаво, що ця табличка була зроблена з дерева Podocarpus latifolia, що не росте на острові Пасхи. Однак воно є національним деревом Південної Африки. На думку дослідників, починаючи з середньовіччя, деревина зазвичай використовувалася для виготовлення корабельних щогл, а отже, могла бути викинута на острів у вигляді корчів із затонулого європейського судна.
Неможливо точно сказати, скільки часу шматок дерева міг провести в морі, перш ніж остров’яни його врятували та зробили носієм інформації.
На думку авторів дослідження, «якщо винятковий вік таблички вказує на те, що місцеве населення Рапа-Нуї винайшло своє письмо без впливу або участі зовнішніх факторів, ронго-ронго може являти собою одну з небагатьох незалежних систем писемності».
Результати дослідження опублікував журнал Scientific Reports.
