Світлана Сергеєва 
Традиційно припускалося, що здатність до зорової оперативної пам’яті, яка відіграє найважливішу роль для різних когнітивних здібностей, є фіксованою. Однак сучасне дослідження показали, що люди здатні зберігати більше візуальної інформації, якщо це стосується відомих об’єктів, а не їх зашифрованої безглуздої версії. Це важливе відкриття має наслідки для перегляду інструментів клінічної діагностики та систем штучного інтелекту.
Зорова пам’ять та людське пізнання взаємопов’язані
Зорова робоча пам’ять є основною когнітивною системою, яка зберігає візуальну інформацію в активному стані протягом короткого періоду часу. Завдяки їй люди можуть запам’ятовувати що завгодно: від облич тих, кого зустрічають, до місця знаходження мобільного на столі, якщо залишили його там.
За попередніми дослідженнями виявлено, що здатність зорової робочої пам’яті добре корелюється з іншими важливими когнітивними здібностями. Наприклад, з нею пов’язані академічна успішність і текучий інтелект, який включає загальне міркування та розв’язання проблем.
Тому розуміння меж зорової пам’яті є невіддільною частиною розуміння того, як працює людське пізнання. У минулому науковці теоретично припускали, що здатність людини до зорової робочої пам’яті є фіксованою, проте за новітнім дослідженням під керівництвом Йонг Хун Чунг вона є гнучкою.
Експерименти із запам’ятовуванням кольорів різних об’єктів
Під час дослідження можливостей зорової пам’яті науковці провели 5 експериментів. У кожному з них взяло участь по 30 молодих дорослих. Учасникам експерименту показували зображення чотирьох різноколірних об’єктів на одному моніторі та пропонували запам’ятати кольори якомога краще. Зображення були як у «значущому» впізнаному стані, так і у зашифрованій версії.
Потім учасникам демонстрували порожній екран. Після цього вони переглядали зображення одного з об’єктів обох версій у двох різних кольорах. Учасники дослідження повинні були визначити, який колір вони щойно бачили.
Їх не запитували про ідентичність об’єкта. Потім учасникам були представлені сотні об’єктів, враховуючи їх зашифровані версії, як у випадкових кольорах, так і у тих, які вони запам’ятали раніше.
Завдяки серії з п’яти експериментів дослідники перевірили здатність учасників запам’ятовувати кольори впізнаних об’єктів реального світу (наприклад, чайника), порівняно з невпізнаною, але візуально доволі схожою абстрактною версією. Як зазначає пан Чунг, результати демонструють, що пам’ять учасників щодо кольорів була краща, коли це стосувалося значущих об’єктів. Наприклад, люди краще запам’ятовували синій колір у чайника, ніж у піджака.
Реалістичний візуал із сенсом краще запам’ятовується
Інші експерименти у дослідженні були подібними та служили контролем, щоб перевірити попередні висновки. Як зазначає одна з авторок експерименту, Віола Штермер, учасники продовжували краще запам’ятовувати кольори, коли ті були частиною об’єктів реального світу, і не покладалися лише на просторове розташування того місця, де бачили об’єкт.
Також на думку пані Штермер, коли відносно абстрактна інформація поєднується з концептуальними знаннями, якими люди вже володіють, це може підвищити здатність краще запам’ятовувати її. Пан Чунг також додає, що крім переоцінки інструментів діагностики пам’яті, отримані ними висновки можуть мати наслідки для того, як системи штучного інтелекту моделюють і маніпулюють людською поведінкою.
Як зазначає Neurosciencenews, команда науковців планує дослідити механізми зорової робочої пам’яті за допомогою технологій електроенцефалограми (ЕЕГ) і МРТ. Таким чином вони сподіваються краще зрозуміти, як мозок реагує на візуальний контекст кольорів.
Наразі дослідження команди Чунга доводить, що немає фіксованого ліміту для зберігання простих візуальних функцій. Реалістичні об’єкти забезпечують ефективний каркас для утримання їх у пам’яті.
Фото: pixabay.com
