Ніла Іваненко 
Про позитивний вплив ходьби на здоров’я написано чимало. Цей вид фізичного навантаження не потребує спеціального обладнання або абонемента до спортзалу.
А що станеться, якщо ми кинемо виклик своєму мозку і тілу: заради оздоровлення не будемо ходити у звичний спосіб, а почнемо пересуватися задом наперед?
Це, безперечно, потребуватиме від нас більшої уваги, зазначив Джек Макнамара, викладач фізіології клінічних вправ в Університеті Східного Лондона. Але й користь для нашого здоров’я від такого руху буде відчутнішою.
Кроки складні, але вони того варті
Людина перебуває у вертикальному положенні завдяки координації між нашою зоровою, вестибулярною та пропріоцептивною системами. (Остання відповідає за кордони тіла та його положення щодо інших предметів. – Ред.).
Коли ми крокуємо назад, мозку потрібно більше часу, щоб опрацювати нові вимоги до координації цих систем, розповіло видання ScienceAlert. Проте саме завдяки цьому підвищеному рівню складності здоров’я людини й отримує додаткову користь.
Однією з найбільш вивчених переваг ходьби задом наперед є поліпшення рівноваги. Такий спосіб пересування може її покращити у здорових дорослих людей, а також людей з остеоартритом колінного суглоба.
Ходьба назад змушує нас робити коротші та частіші кроки. А це додає м’язової витривалості гомілкам та знижує навантаження на суглоби.
Через змінений нахил тулуба діапазон руху суглобів та м’язів також змінюється. Завдяки цьому зменшується біль при підошовному фасціїті (одна з найпоширеніших причин болю в п’яті).
При ходьбі задом наперед залучено більше м’язів, що підтримують поперековий відділ хребта. А отже, такий рух є особливо корисною вправою для людей з хронічними болями в попереку.
Медики радять ходити задом наперед пацієнтам з неврологічними захворюваннями або ж після інсульту. Це допомагає відновити рівновагу та звичну швидкість пересування.
Однак переваги такого руху не лише терапевтичні. За свідченням дослідників, ходьба задом наперед значно ефективніше, ніж звичайна, сприяє підтриманню здорової ваги тіла. Витрата енергії за такого нетипового руху вища майже на 40 відсотків.
До слова, автори одного з досліджень фіксували зменшення жирових відкладень в жінок, які впродовж шести тижнів вчилися ходити та бігати задом наперед.
З чого почати
Лікарі радять додати ходьбу задом наперед до переліку щоденних фізичних вправ. Початкову дистанцію бажано обмежити 20 метрами.
Ідучи задом наперед, ми з більшою ймовірністю не помітимо перешкоди, вріжемося в щось чи навіть впадемо. Тому попервах краще опановувати ці навички у приміщенні.
Не слід піддаватися бажанню заглядати через плече. Голову і груди потрібно тримати прямо. А великий палець ноги треба витягувати при кожному кроці, перекочуючися з носка на п’яту.
Якщо вправи здаються надто легкими, є спосіб їх ускладнити – носити тяжкості. Але починати слід з легких навантажень.
Коли ви відчуєте, що вже впевнено ходите задом наперед, починайте бігати в такий саме спосіб.
Фото: pixabay.com
