Інна Тихонова 
Психологи пояснили, чим насправді не на часі займатися під час війни і в чому не слід собі відмовляти навіть у страшні часи.
Хизуванню – ні
Коли безліч людей страждають від втрат (близьких, домівки, роботи тощо), а якісь безтурботні влогери вихваляються обновками, смачною їжею та подорожами, це обурює, дратує і викликає несприйняття. Не етично виставляти на загал задоволення від життя членам родин представників влади, волонтерам, закордонним та внутрішнім втікачам від бойових дій, біженцям та переселенцям. Бо це виглядає як отримання користі з трагічних подій на Батьківщині. У той час, як одні добре влаштувалися, інші ризикують життям і голодують під обстрілами, і це породжує скоріше протест, осуд, заздрість та ненависть, аніж захоплення чужою радістю. Те, що стосується турботи про себе, є виключно вашою справою, і ділитися такого роду успіхами зі світом тоді як багато людей позбавлені можливості задоволення елементарних потреб – навряд чи слушна ідея.
Радість – це ресурс
Водночас намагання підтримувати оптимістичний настрій вітається, бо радість є фізіологічним ресурсом для виживання. Тим же вимушеним переселенцям на чужині може бути в рази важче, ніж українцям, котрим удома «і стіни допомагають». За рівнем стресу, тривожності, невпевненості у власних силах та майбутньому імміграцію психологи ставлять в один ряд із найбільшими психологічними травмами: смертю близьких та втратою частини власного тіла. Тож все, що дозволяє людині не впасти у депресію, є для неї необхідним. Для когось втішною «цукеркою» буде нова зачіска та модна косметика, комусь допоможе прогулянка чи спорт, а декому поверне крила кохання та особисте щастя. Тож не варто відмовлятися в війну від краси, розваг, хобі, їжі чи спілкування з братами меншими. Гугл-пошук знає, що ментальне здоров’я мешканців територій бойових дій врятували улюблені фільми, надихаюча музика та милі тварини на цілодобових ефірах.
Важливі сенси
Методи раціональної терапії у психології скеровані на відволіканні людини від внутрішніх проблем, зосередженні на незворотності лиха та орієнтації у майбутнє. Аби не з’їхати глуздом, треба «заякоритися» на тих речах, які є для вас приємними, заспокоюють і обнадіюють. Адже до «втрати керма та вітрил» призводить безпорадність. Усвідомлення того, що від тебе нічого не залежить, призводить до тяжких неврозів на тлі депресії. Найбільш руйнівні наслідки мають так звані патології афективної сфери: тривожні розлади з негативною оцінкою власної особистості, навколишнього світу та майбутнього. Тоді найскладнішим завданням для психотерапевтів стає складання для пацієнта нових цілей у житті та способів їх досягнення. «Лікарі душ» радять продовжувати займатися тими справами, які відновлюють душевний спокій. Як казав хтось із полководців, «роби, що мусиш, – і будь, що буде». А втішити нас має запевнення фахівців, що за психічним здоров’ям українці мають потужний запас міцності, бо й у мирні часи звикли триматися, як на війні: мобілізуючи всі сили для виживання.
Фото: pexels.com, pixabay.com
