Ніла Іваненко 
Протягом багатьох століть бурхливі води були прокляттям моряків та темою легенд. У Світовому океані є багато зон, зокрема морів, що їх дослідники занесли до переліку найнебезпечніших. І ось які фактори вони при цьому враховували.
Що робить море небезпечним?
Передусім важливо знати, де саме воно розташоване: чи близько до суші, чи вкрай віддалено? Наступною ознакою є небезпечні природні особливості, як-от наявність підводних хребтів, вузьких проток або численних айсбергів. І, зрештою, ще один чинник – метеорологічна картина. Наскільки потужні та передбачувані тутешні течії? Як часто бувають шторми? Яка висота хвиль та температура води?
Рівень небезпеки моря можна також оцінити, проаналізувавши кількість корабельних аварій та катастроф протягом століть, а також вивчивши сучасні дані про випадки піратства.
Ось три приклади найнебезпечніших морів та океанських ділянок, що поєднали в собі найбільшу кількість загрозливих факторів.
Протока Дрейка
Це – одна з найвідоміших смертоносних водойм та найширша протока на Землі. Її ширина становить понад 800 кілометрів. Названа на честь англійського дослідника сера Френсіса Дрейка, протока «славиться» своїми штормами та підступними течіями.
А ще це – найкоротший водний шлях, що з’єднує Антарктиду з мисом Горн у Південній Америці, а також Атлантичним та Тихим океанами.
Тутешні води вкрай непередбачувані, адже на цій широті немає великих масивів суші. Тож течії, зокрема Антарктичний циркумполярний перебіг (АЦП), можуть текти без опору, переносячи величезні обсяги води. AЦП відповідає за транспортування від 100 до 150 мільйонів кубічних метрів води за секунду, а також проштовхує крізь протоку айсберги, що загрожують кораблям. До того ж протока Дрейка сумно відома надзвичайно сильними вітрами, які створюють хвилі заввишки від 9 до12 метрів.
Усі ці фактории разом із п’ятикілометровою глибиною роблять цю водойму смертоносною перешкодою, зокрема для тих, хто подорожує до Антарктиди.
Південнокитайське море
Це море розкинулося в тій частині Тихого океану, що схильна до руйнівних тропічних штормів і тайфунів, особливо в сезони мусонів. А отже, Південнокитайське море приховує небезпеку для кораблів, що потрапляють в його води. Також судам доводиться боротися з великою та підступною зоною мілин, затонулих рифів і атолів, багато з яких досі незвідані. Загалом води цього моря некомфортні для навігації, й не в останню чергу – через сильні течії.
Репутація Південнокитайського моря погіршилася ще й через геополітичну напруженість в регіоні. На цей водний простір претендують одразу кілька країн. Ці суперечки не раз призводили до військових зіткнень.
Південнокитайське море також має довгу історію піратства. І нині судна раз у раз зазнають тут нападів чи захоплень, розповіло видання IFLScience.
Бермудський трикутник
Певне, немає на Землі людини, яка не знає моторошних історій, пов’язаних з Бермудським трикутником. Щоправда, нині рідко можна почути про нові випадки аварій та зникнень кораблів у цій водоймі.
Бермудський трикутник – це область Атлантики площею 1,3 мільйона квадратних кілометрів. Він простягається між Бермудськими островами, Пуерто-Рико і південним краєм Флориди. Протягом останнього століття цей водний клапоть став відомим через велику кількість нібито таємничих трагічних випадків з кораблями, зокрема їхніх зникнень.
Ці дивні події спричинили безліч пояснень, що варіюються від правдоподібних до відверто безглуздих. Однак статистика свідчить, що в цьому, нечітко визначеному трикутнику аварій не більше, ніж в інших куточках Світового океану.
А 2013 року Бермудський трикутник навіть не потрапив у дослідження, що ґрунтувалося здебільшого на морських аваріях та вивчало найнебезпечніші для судноплавства води. Можливо, репутація цього демонізованого місця потроху відходить в минуле?
Фото: pexels.com
