У новому дослідженні, опублікованому в журналі PLOS ONE, науковці з Болонського університету (Італія) представили докази найдавнішого геометричного мислення Homo sapiens, виявлені на фрагментах яєчної шкаралупи в ПАР і Намібії. Археологи встановили, що ще 60 000 років тому доісторичні люди використовували шкаралупу страусиних яєць як контейнери для води, прикрашаючи їхскладними геометричними візерунками – упорядкованими паралельними лініями та прямими кутами. Ці знахідки підтверджують здатність наших предків до абстрактного планування та складних форм комунікації задовго до появи писемності, наприклад, як показує 3500-річна клинописна табличка – один із найдавніших письмових записів.
«Йдеться про людей, які не просто малювали лінії, а організовували їх відповідно до принципів, що повторюються, – паралелізми, сітки, повороти: це візуальна граматика в зародковому стані», – заявила Сільвія Феррара, співавторка дослідження. На її думку, такі «знаки розкривають напрочуд структурований, геометричний спосіб мислення».
«Геометрична граматика» та переносні посудини для води
Щоб дізнатися більше про незвичайні гравюри, команда вивчила понад сто фрагментів шкаралупи страусиних яєць, що були знайдені на трьох археологічних ділянках у Південній Африці та Намібії. Загалом ці реліквії містили 1275 вигравіюваних ліній, розповіло видання IFLScience. Аналогічні загадкові символи зображували і давні люди пізніше – наприклад, наскельні малюнки віком понад 3000 років, які знайшли в Норвегії.
Використовуючи статистичні та геометричні методи аналізу, науковці виявили, що 83,4 відсотка ліній утворювали паралельні пари, а близько третини всіх перетинів ліній являли собою прямі кути. Як повідомила команда, більш ніж у 80 відсотках фрагментів спостерігалася просторова узгодженість елементів. Це вказувало на те, що автори гравюр мали досить гарне розуміння геометрії. Подібні приклади раннього абстрактного мислення фіксували й у стародавній Месопотамії.
«Йдеться не просто про повторення знаків: це справжнє візуально-просторове планування, наче автори мали загальне уявлення про фігуру до того, як її вигравіювали», – сказала Феррара. А ще вони використовували когнітивні операції, такі як обертання, повторення, переміщення та ієрархічне накладання знаків, щоб створити складніші елементи, як-от штриховані смуги, сітки та ромбоподібні мотиви.
Відстежуючи візерунки маркування, дослідники змогли отримати дані про їх геометричні властивості.
«Результати показують, що вид Homo sapiens у пізньому [середньому кам’яному віці] освоїв точні, заздалегідь сплановані схеми, які ґрунтуються на певних геометричних принципах: ортогональності [тобто використанні прямих кутів] та паралельності», – написали дослідники у звітній статті. «У результаті виникає геометрична граматика», – додали вони.
За словами Валентини Дечембріні, ще однієї співавторки дослідження, вміння створювати візуальні конфігурації, дотримуючись набору геометричних принципів, вказує на вроджену здатність до абстрактного мислення.
«Перетворення простих форм у складні системи за допомогою певних правил – це глибоко людська риса, що характеризувала нашу історію протягом тисячоліть, від створення прикрас до розвитку символічних систем і, зрештою, писемності», – зазначила науковиця.
