За словами науковців, ділянки Місяця буквально приречені перетворитися на цвинтарі космічних апаратів. При цьому конструкції, що вийшли з ладу, мають падати далеко від місць, які мають наукове чи історичне значення.
Очікується, що у найближчі два десятиліття кількість супутників, які обертаються навколо Місяця, різко зросте. Адже космічні агенції та приватні компанії будують місячні бази, намагаються видобувати корисні копалини та створювати наукові прилади в цій неживій місцині.
Але коли у супутників закінчиться паливо, операторам нічого іншого не залишиться, як скинути їх на поверхню Місяця. «Ці супутники доведеться скидати на Місяць, тому він потенційно може перетворитися на смітник», – каже Фіона Томсон, старша наукова співробітниця Даремського університету (Велика Британія).
Водночас дослідники побоюються, що якщо безліч супутників, які вийшли з ладу, впадуть на Місяць, це завдасть шкоди спорудам, науковим приладам, історичним місцям (таким як перші сліди астронавтів), а також місцям незайманим, що цікаві для науки.
Через високу швидкість ударів зіткнення апаратів з поверхнею спричинять сильні вібрації, що можуть порушити роботу чутливих приладів, які вчені встановлять на Місяці. Очікується, що шрами, які утворяться, простягатимуться на десятки метрів та створюватимуть величезні хмари абразивного пилу, які заважатимуть спостереженням телескопів.
«Що більше місячних супутників, то вища ймовірність того, що деякі з них можуть впасти на об’єкти, які мають важливе наукове чи культурне значення. Нам справді потрібний план на майбутнє», – зауважив професор Ієн Кроуфорд із Біркбецького університету в Лондоні.
Учені регулярно використовують атмосферу Землі для утилізації супутників, що вийшли з ладу. Щороку тисячі таких супутників згоряють при вході в атмосферу. Але оскільки Місяць не має атмосфери, операторам місячних супутників необхідні інші рішення.
Які варіанти розглядають оператори місячних супутників?
Протягом найближчих двох десятиліть заплановано понад 400 місячних місій. В операторів місячних супутників є три основні варіанти. За наявності рухової установки та достатньої кількості палива супутник може вилетіти та вийти на орбіту навколо Сонця. Але це дорого.
Він також може перейти на більш віддалену місячну орбіту, але нерівномірне гравітаційне поле природного супутника Землі утруднить цей перехід. Зрештою, супутник можна зіштовхнути з місячною поверхнею, але це потребує дуже ретельного планування.
Сара Боялл, наукова співробітниця Космічного агентства Великої Британії, заявила, що Консультативна група ООН з питань місячної діяльності (ATLAC) та Міжвідомчий координаційний комітет з космічного сміття (IADC) нині активно працюють над розробкою передових методів утилізації місячних супутників.
Цвинтарі космічних апаратів є одним із пріоритетних варіантів утилізації, розповіло видання The Guardian. «Створення зон поховання космічних апаратів на Місяці – найпрактичніше рішення», – стверджує Бен Гупер, старший менеджер проєкту Lunar Pathfinder у компанії з виробництва супутників SSTL. За його словами, ці конкретні ділянки будуть відокремлені від районів, призначених для учасників майбутніх місій та наукових досліджень.
Природний супутник Землі приховує ще багато таємниць, деякі з яких науковцям вдається розкрити: наприклад, ми розповідали, чому Місяць іржавіє і чому в цьому винна Земля, а також про неочікувані відкриття дослідників про температуру на Місяці.
Фото: Pixabay.com
