Відкриття команди під керівництвом знаного словенського археолога Івана Шпрайца підтвердило існування в мая розвинутої ринкової торгівлі.
На десятки архітектурних об’єктів у формі чудернацьких кіл вчені натрапили за допомогою лазерного сканування – лідара – у центральній та західній частинах низовини мая. Зокрема, на території сучасного мексиканського штату Кампече.
Ці споруди, що утворили колись разючі концентричні візерунки, змінили уявлення науковців про давню маянську торгівлю. Дослідження команди Шпрайца визначило планування давніх ринків та інші їхні особливості.
Древній торговий центр, прихований на очах у всіх
Спочатку комплекси здалися науковцям нехитрими спорудами у вигляді низьких, витягнутих пагорбів, що розташовані по колу або у формі прямокутника. Та придивившись уважніше, дослідники побачили вкладені одна в одну концентричні конструкції – багатошарові простори з внутрішніми коридорами. Це нагадало вченим планування ринків, що були описані першими колоністами Мезоамерики.
Археологи вважають, що низькі платформи колись служили опорою прилавків для товарів, які швидко псувались. Між платформами, ймовірно, тягнулися пішохідні доріжки, розповів видавничий портал Cambridge University Press.
На відміну від монументальних храмів чи палаців, ці споруди було надзвичайно важко знайти у джунглях. Ідентифікувати ринки мая під густою рослинністю було під силу лише лідару. В результаті науковці задокументували близько 50 таких споруд. Хоча, можливо, їх значно більше.
Подібність до Тікаля та Калакмуля
Відкриття нагадало вченим про такі відомі археологічні пам’ятки Мексики, як Тікаль та Калакмуль: доколумбівські міста мая, в яких теж процвітала ринкова торгівля.
На фресках у Калакмулі були зображені люди, які торгували харчовими продуктами, текстилем та керамікою. А написи пов’язували цих людей з товарами, які вони продавали. На організовану торгову діяльність вказувало й архітектурне планування Східної площі Тікаля з її довгими, вузькими будівлями та безліччю входів.
Тут переплелися торгівля, ритуали та повсякденне життя
Утім, ці споруди не мали суто торгового призначення. У багатьох із них були вівтарі та святилища. Поруч розташовувались церемоніальні будівлі. Тобто торгівля тут була тісно пов’язана з ритуальними практиками. А населення вважало ринки не просто місцями обміну товарами, але й центрами для соціальних та церемоніальних зібрань.
До речі, поблизу деяких комплексів археологи помітили майданчики для гри в м’яч.
Стратегічно важливе розташування торгових структур
Географічні локації цих концентричних кіл-ринків аж ніяк не випадкові. Зазвичай їх будували вздовж ключових торгових шляхів, поблизу джерел води або у великих містах.
У деяких регіонах, особливо в центральній частині Кампече, щільність цих комплексів вражала. Дослідники припустили, що це може свідчити про специфічні регіональні особливості, адже певні райони через природні умови значною мірою залежали від імпортних товарів.
Ринки відігравали найважливішу роль у перерозподілі ресурсів, таких як харчі, сіль, кам’яні знаряддя тощо. Наявність насипних доріг, що з’єднували ці місця, підтверджує ідею про розвинуту велику торгівельну мережу мая.
На думку Шпрайца, вкладені одна в одну концентричні конструкції могли бути регіональним архітектурним рішенням для організації торгівлі. Вони могли варіюватись в різних куточках світу мая, але відображали загальну економічну логіку.
Відкриття ринкових комплексів ставить під сумнів усталені уявлення про суспільство мая. Ця цивілізація була не лише багатою на ритуали та монументальну архітектуру, але й глибоко залученою до структурованого торгівельного обміну.
2 коментарі
“існування в мая розвинутої ” – вибачте, народ має назву маЙя, а не мая)
Вибачте, але за новим українським правописом назву давньої індіанської цивілізації та народу рекомендовано писати без літери “й” – мая.