Нова фотографія Чумацького Шляху від радіотелескопа, що встановлений в пустелі Атакама (Чилі), є найдетальнішим зображенням нашої галактики з усіх відомих. Експерти визнали світлину науковим та естетичним проривом.
«Цей знімок не лише пробуджує уяву людей про космос, він також є неймовірно важливим для розуміння походження нашої планети», – вважає керівник дослідження Стівен Лонгмор, професор астрофізики Ліверпульського університету імені Джона Мурса (Велика Британія).
За його словами, умови в центрі нашої галактики – екстремальні температури, тиск та турбулентність – дуже схожі на умови в галактиках раннього Всесвіту, коли формувалася більшість сучасних зірок. Ці галактики такі далекі, що ми не можемо спостерігати формування окремих зірок і планет усередині них. «Але ми можемо це робити в центрі нашої галактики, і саме це нам вдалося під час дослідження», – пояснив професор Лонгмор. Він та ще понад 160 вчених протягом кількох років працювали над проєктом Alma CMZ Exploration Survey. Його учасники досліджували зону CMZ (Central Molecular Zone) – центральну молекулярну зону Чумацького шляху: його щільний, динамічний центр, що розташований у сузір’ї Стрільця.
До того, як радіотелескоп зробив свій новий знімок, науковці могли роздивлятися лише невеликі ізольовані ділянки центру нашої галактики, пише The Guardian.
«Ми наче мали лише кілька знімків окремих вулиць, але в нас не було цілої мапи міста. Тут ми бачили газ, там – хмару, в якій формувалися зірки, але нам було незрозуміло, як усе це взаємопов’язане. Ці довгі, тонкі нитки, які ми бачимо, – потоки матерії, які рухаються, утворюючи зірки та планети», – розповів керівник проєкту.
А ще він «як учений та людина, якій подобаються гарні картинки», був у захваті від казкової краси зображення.
Тепер дослідники не проти використати космічний телескоп «Джеймс Вебб», щоб отримати ще більше відомостей про Чумацький шлях.
«Об’єднуючи спостереження на різних довжинах хвиль, ми створюємо кольорові зображення, де кожен колір є різною фізичною інформацією. Наприклад, ви можете побачити, що у місці зіткнення двох газових хмар прямо всередині формуються молоді зірки. Можливо, саме це зіткнення стисло газ настільки, що утворилися зірки. Це той тип причинно-наслідкового зв’язку, який ми можемо почати виявляти, поєднуючи набори даних», – сказав професор Лонгмор.
