Інна Тихонова 
Дослідження звукової гармонії вічної класики виявило механіку її сприятливого впливу на живі організми. «Ефектом Моцарта» названо унікальний феномен, якому немає аналогів у мистецтві.
Вольфганг Амадей Моцарт та його дар
За внеском у цивілізацію значення однієї з найяскравіших постатей у музиці порівнюють із досягненнями да Вінчі та Ейнштейна в науці. За всіма мірками, це був особливий випадок, починаючи з рекордно раннього музичного розвитку і закінчуючи незалежним способом життя першого європейського «вільного художника» (деталі біографії австрійського унікуму знайдете тут.
Незвичайними рисами генія були неймовірна естетична чутливість, досконалий слух, бездоганна нотна пам’ять, виняткова фантазія і приголомшлива працездатність: тому, хто візьметься просто записати його мелодійне надбання на слух, знадобиться 60 років, а автор цього музичного різноманіття прожив лише 35 років.
У тисячах нотних аркушів із шедеврами композитора втілено властиве йому захоплене світовідчуття, що народжувало напрочуд світлі та досконалі у своїй простоті тональності. Природна для життєрадісного мелодиста звукова палітра виявилася безпрецедентною композиторською технікою, яка довгі роки зберігала чимало загадок.
Звукові поєднання Моцарта два століття не давали спокою дослідникам через чарівну дію цих вібрацій на слух. Багато спостережень незмінно виявляли оздоровчий ефект музики, що позитивно впливає на самопочуття. А сучасні нейрофізіологічні, біохімічні та біометричні тести експериментально підтвердили чудодійну силу емпіричних здобутків Моцарта. З’ясувалося, що натхнення композитора створило вібрації, котрі гармонізують процеси життєдіяльності у всіх живих істот, включаючи людей, тварин та навіть рослини.
Обґрунтування медичного терміна
У людини прослуховування класичної музики XVIII століття (композитор жив у 1756-1791 роках) зміцнює нейронні зв’язки, розвиває когнітивні здібності, покращує психічні реакції та активізує чуттєве сприйняття. Відзначаючи користь музики Моцарта для хворих з синдромом Альцгеймера, дослідники з Римського університету Ла Сап’єнс оперують даними, що мелізми Моцарта збільшують альфа-діапазон мозкових хвиль та підвищують індекс частоти цього ритму, що забезпечує краще запам’ятовування та вирішення завдань. Музика Моцарта відкриває «чакру» естетичної насолоди та використовується для полегшення станів хворих при депресії, дислексії та аутизмі.
У медицині термін «ефект Моцарта» використовується для позначення терапевтичного впливу музики на мозкові функції. У розширенні розумового потенціалу Mozart effect полягає у стимулюванні просторового та творчого мислення. За однією з теорій, що має в науковому середовищі як прихильників, так і противників, прослуховування мелодій Моцарта здатне вплинути на рівень IQ. Критики такого твердження уточнюють формулювання: вплинути на успішність проходження IQ-тесту. Адже музика Моцарта бадьорить і тим самим забезпечує приплив енергії для тимчасового вирішення розумових завдань. Американські вчені з’ясували, що 10-хвилинного прослуховування фортепіанних творів Моцарта достатньо для підвищення коефіцієнта інтелекту на десять пунктів.
У ході досліджень науковці встановили, що лабораторні щури під музику Моцарта краще орієнтувалися в лабіринті, порівняно з гризунами, які долали заплутаний маршрут у тиші. І студенти складали іспити в аудиторії з фоновою музикою Моцарта більш успішно, ніж у тиші чи під якийсь інший звуковий супровід.
Тоді як інші звуки викликають відгук лише окремих ділянок мозку (різна довжина звукових хвиль активізує ті чи інші ділянки кори), музика Моцарта залучає до реагування відразу весь мозок (до 99% кори). Продуктивність реакції на приладах відображається яскравістю умовного світла. Чим вона є більшою, тим вища мозкова активність. При прослуховуванні музики Моцарта мозок «світиться» майже повністю.
Особливість музики для дітей
Подібну реакцію дослідники спостерігали навіть у новонароджених. Учені стверджують, що найсильніший вплив музика Моцарта чинить саме на дитину. Це пов’язано з формуванням нейронних зв’язків (синапсів) та нервових структур у головному мозку у перші три роки життя. Музика Моцарта бере участь у цьому процесі, активізуючи мозкові реакції, тому її рекомендують слухати малечі. У ранньому віці така мелодика збуджує центри, відповідальні за емоційно-психічну сферу, та сприяє розумовому розвитку людини: формує інтелект, пам’ять, рефлекси і музичний слух. Користь для дітей виявляється у розвитку концентрації уваги, вихованні почуття прекрасного та подоланні гіперактивності.
Фонове звучання музики Моцарта має заспокійливу дію і може бути рекомендованим не лише для малюків, а й для вагітних: правильні вібрації корисні майбутній мамі та плоду.
Музичний супровід творами Моцарта ігор, годування чи купання добре позначається на слуховій мускулатурі дитини та прискорює активізацію вищих функцій правої півкулі мозку, що відповідає за творчі здібності. Ця музика сприяє позбавленню від заїкуватості, розвиває мовний апарат і формує комунікативні навички. На думку логопедів і сурдологів (фахівців з дефектів дикції та слуху), за цілющий ефект у творах Моцарта відповідають звуки високої частоти (3000-8000 Гц). Вони зміцнюють м’язи середнього вуха та викликають максимальний резонанс у корі головного мозку, покращуючи пам’ять і стимулюючи розумову активність. А гармонізація когнітивних процесів зміцнює імунітет.
Феномен раннього сприйняття
Вчені звертають увагу на особливості слухового сприйняття дітей до півтора місяця: у ранньому віці людина є чутливою передусім до свистячих звуків, малечі подобається звучання дзвіночків, флейти та скрипки. А після двомісячного порогу перелік приємних для слуху інструментів доповнюється ксилофоном, металофоном, фортепіано та гітарою. У будь-якому випадку, привчати дитину до музики варто із сольного звучання якогось окремого інструменту. У доробку Моцарта це дозволяють зробити фортепіанні концерти чи твори для флейти.
Дивовижна близькість композитора до дитячих музичних уподобань пояснюється «дитячою природою» його обдарування. Почавши творити майже з пелюшок, виходець із сім’ї професійних музикантів зберіг у своєму музичному почерку природне світосприйняття, властиве дитині. Написавши перший авторський твір у чотири рочки, в 14-річному віці віртуоз клавесина вважався вже визнаним композитором із багажем власних інструментальних і оперних творів.
Вирощений на модній у ті часи італійській музиці та творах епохи Відродження, у власній творчості юний геній закарбував світовідчуття дитини, і за ритмічним малюнком його твори збіглися з природними біоритмами організму. За словами першовідкривача «ефекту Моцарта», отоларинголога та фоніатора Альфреда Томатіса, особливістю концертів композитора є використання плавних 30-секундних переходів від forte («гучно») до piano («тихо»). «Дзвінка» тональність із переважанням високих нот, чергування коротких і довгих звуків, спосіб організації ритму у вигляді напливу звукових хвиль виявилися співзвучними 30-секундним циклам нашої нервової діяльності.
Колискова: Моцарт не причетний?
Написані в ранньому віці опери Моцарта «Викрадення з сералю», «Ідоменей, цар критський» та «Мітридат, цар понтійський», по суті, є дитячою творчістю, тому доступні для сприйняття юними слухачами. Дітям можуть бути адресовані колискові, фантазії, пісні, серенади, сонати, рондо, адажіо та симфонії Моцарта. У якості розслаблюючих творів фахівці рекомендують музику в мажорній тональності: ніжні й відкриті звуки дарують радісний настрій і відчуття спокою.
Топ-10 творів В. А. Моцарта для дітей:
- Соната для фортепіано №1 До мажор, К.279
- Серенада № 13 Сіль-мажор або Маленька нічна серенада (Eine Kleine Nachtmusik), K.525
- Соната для двох фортепіано Ре мажор, К.448
- Соната для клавіру №16 До мажор (Piano Sonata), K.545
- Концерт для флейти №1 (Flute Concerto), K.313
- Концерт для фортепіано з оркестром №19 (Piano Concerto), K.459
- Lucio Silla (опера), K.135
- Концерт для фортепіано з оркестром №21 До мажор (Piano Concerto), K.467
- Анданте До мажор для флейти з оркестром (Andante For Flute And Orchestra), K.315
- Концерт для флейти, арфи та оркестру До мажор (Concerto Per Flauto E Arpa), K.299
Натомість популярна «Колискова Моцарта», більш відома нашому слухачеві за перекладом 1924 року Софії Свириденко «Спи, моя радість, засни», виявляється, має спірне авторство. Дослідники дійшли висновку, що оригінал на вірші Вільгельма Готтера із п’єси «Естер» навряд чи має стосунок до Моцарта. Експерта творчості композитора Германа Аберта збентежила не властива авторові двотактна побудова мелодії: цей поширений колись прийом був притаманним нехитрим композиціям, проте Моцарт зазвичай використовував більш складні форми: його творча індивідуальність вирізнялася вишуканістю навіть у простоті. Сумнівалася в авторстві чоловіка стосовно «Колискової» і дружина композитора. Невпевнено запропонувавши цю пісню видавцеві збірки після смерті Моцарта, Констанція повідомила, що «напрочуд милий твір за всіма ознаками виглядає моцартівським». Однак надалі вдова вирішила замінити цю роботу іншою.
Фото: pexels.com, pixabay.com
