Ніла Іваненко 
Команда дослідників з Гарвардського університету (США) та Університету Британської Колумбії (Канада) зацікавилася питанням, як уміння помічати добро та дякувати за нього корелює з тривалістю життя.
Щоб знайти відповідь, вчені проаналізували дані 49 275 осіб, зібраних у рамках дослідження Nurses Health Study. Це, започатковане 1976 року дослідження, збирає дані про медсестер у США, розповіло видання IFLScience. На момент реєстрації учасницям було від 30 до 55 років. Кожні два роки вони заповнювали анкети про своє здоров’я, спосіб життя та психосоціальні фактори, як-от системи підтримки та якість життя.
Як проходило дослідження
Один з тестів 2016 року (коли середній вік учасників становив 79 років) був розроблений для виміру подяки. Респондентки мали оцінити, якою мірою вони згодні із шістьма твердженнями, серед яких, наприклад, були такі: «У мене в житті дуже багато всього, за що я відчуваю вдячність» або «Коли дивлюся на світ, я не бачу багато такого, за що можна дякувати». Учасниці мали поставити напроти тверджень бали від 1 (категорично не згоден) до 7 (повністю згоден).
Пізніше, у 2019 році, коли 4608 респонденток померли, науковці влаштували повторне опитування на тему довголіття та подяки, а потім об’єднали свіжі результати з відповідями 2016 року. Під час аналізу вчені зробили певні поправки на інші фактори, які можуть впливати на смертність (як-от рівень соціального життя, хвороби тощо). Зрештою команда виявила, що почуття найбільшої подяки зазвичай було пов’язане з тривалішим життям.
Коментарі та висновки
Науковці врахували результати попередніх досліджень, що показали зв’язок між почуттям подяки та зниженням ризику психічних розладів та вищим емоційним і соціальним добробутом. Однак досі зв’язок подяки з фізичним здоров’ям дослідники вивчали меншою мірою, зауважили вчені.
«Наше дослідження надає перші емпіричні дані з цієї теми, припускаючи, що переживання почуття подяки може збільшити тривалість життя у людей похилого віку», – додали вони.
Усі учасниці свого часу працювали за одним фахом, а на час дослідження були вже немолодими. Тож його автори вважають, що в майбутньому доцільно було б «повторити це дослідження в інших соціально-демографічних, релігійних та культурних групах».
Якщо дійсно виявиться, що певна кореляція все ж існує, робота кожного з нас над власним почуттям подяки та вмінням її приймати буде значно дешевшим і простішим способом зробити наше життя якіснішим і тривалішим.
«Попередні дослідження показували, що є способи навмисного заохочення подяки, наприклад, записування або обговорення кілька разів на тиждень того, за що ви вдячні», – зазначили науковці.
«Сприяння здоровому старінню є пріоритетом охорони здоров’я, і ми сподіваємося, що подальші дослідження покращать наше розуміння подяки як психологічного ресурсу для збільшення тривалості життя», – написала команда у звітній статті, яку опублікував журнал JAMA Psychiatry.
Фото: pexels.com
