Команда археологів з Університету Градець-Кралове, Музею Східної Богемії та дослідницької організації Archaia Praha зробила дивовижне відкриття. Під час археологічних розвідок, що передували будівництву магістралі на півночі країни, вчені натрапили на велике поселення кельтів. Воно належить до так званої латенської культури – кельтської археологічної культури залізного віку (V-I століття до н.е.).
Серед 13 000 артефактів, знайдених командою, багато виробів із золота, срібла та бурштину.
У поселенні площею близько 250 000 квадратних метрів найімовірніше мешкало плем’я боїв. За словами археологів, ця «відкрита агломерація» функціонувала як центр торгівлі, виробництва та управління у II столітті до н. е., перш ніж таємниче зникнути у I ст. до н. е.
Команда не помітила тут жодних ознак насильницької руйнації. Це може свідчити про те, що занепад поселення міг бути поступовим і що на нього могли вплинути економічні чи екологічні фактори.
Золото, срібло, кераміка та бурштин
13 000 виявлених артефактів – надзвичайна кількість для розкопок кельтського поселення в Центральній Європі. Найбільш примітними знахідками стали численні золоті та срібні монети. Деякі з них викарбувані безпосередньо на цій території, що вказує на розвинену місцеву економіку.
Археологи розкопали форми для відливання монет, що є ще одним підтвердженням їхнього виробництва мешканцями поселення. Тут також знайшли вишукані керамічні вироби, металевий посуд та фрагменти дзеркал. Ці предмети відображають повсякденне життя кельтів, зокрема побутове, економічне та культурне.
Команду також вразив надзвичайно рідкісний керамічний черепок із вигравіюваним зображенням коня, розповіло видання Arkeonews.
«Наявність бурштину, розкішної кераміки та монет місцевого виробництва вказує на те, що це нетипове поселення. Воно було явно інтегроване в Бурштиновий шлях, ключовий торгівельний маршрут, що з’єднував Балтику із Середземномор’ям», – зауважив Томаш Мангель, археолог з Університету Градець-Кралове.
Дослідники виявили також гончарні печі, цехи з обробки скла та релігійні святилища. Усе це свідчить про те, що свого часу тут процвітала складна розвинута спільнота.
За словами Мирослава Новака з Музею Східної Богемії, значущість цього місця можна порівняти з великими кельтськими поселеннями в Центральному Подунав’ї або на півдні Німеччини.
Найближчі плани вчених
Основна фаза розкопок завершилася на початку 2025 року. Але аналіз знахідок лише розпочався. Їх каталогізують та вивчають в Музеї Східної Богемії. Найближчим часом там відкриють невеличку виставку. Більш змістовна експозиція за результатами розкопок чекає на відвідувачів після повної оцінки артефактів.
