Ніла Іваненко 
Загалом на берег єгипетського портового міста Олександрія підняли 22 давно затоплені кам’яні блоки. У IV столітті до нашої ери їх використали в будівництві легендарного Олександрійського (або Фароського) маяка – чуда стародавнього світу.
Кам’яні блоки, які багато століть пролежали на морському дні, вчені вивчать та просканують у цифровому вигляді. Отримані результати, а також дані про понад 100 каменів, виявлених під водою протягом останнього часу, знадобляться науковцям для створення віртуальної 3D-моделі маяка.
До команди, що працює над цим проєктом, увійшли досвідчені історики, археологи, архітектори та інженери. Очолила дослідження французька археологиня та архітекторка Ізабель Ері, розповіло видання Live Science.
З-поміж витягнутих на поверхню каменів – фрагменти величезного дверного отвору вагою від 70 до 80 тонн, колони в єгипетському стилі та церемоніальних воріт.
Що потрібно знати про це чудо світу
Після завоювання Єгипту у 332 році Олександр Македонський заснував на свою честь нову столицю – Олександрію.
Олександрійський маяк, також відомий як Фароський маяк (за назвою невеликого острова Фарос біля входу в гавань, де він стояв) прикрасив місто близько 280 року до нашої ери. Це технологічне диво збудували за наказом тодішнього правителя Єгипту Птолемея II Філадельфа, уродженця Македонії.
Висота маяка становила понад 100 метрів (за деякими джерелами – 120 м і більше), тож він був однією з найвищих споруд стародавнього світу. Маяк являв собою багатоярусну конструкцію з квадратною основою, восьмикутною середньою частиною та циліндричною вершиною.
На тій вершині вночі запалювали велике вогнище, що підживлювалося дровами та олією. Промінь Олександрійського маяка, за свідченням древніх літописців, моряки бачили з відстані 50 кілометрів. Учені припускають, що світло було надзвичайно яскравим завдяки відображенню від великих полірованих поверхонь, можливо, з бронзи чи міді. На жаль, вони не збереглися, і про них мало що відомо.
Понад 1500 років маяк допомагав кораблям орієнтуватися в морських водах. Починаючи з 365 року, він неодноразово страждав від землетрусів. Остаточно зруйнував будівлю потужний землетрус 1326 року. На руїнах згодом виросла фортеця.
Олександрійський маяк був одним зі стародавніх чудес світу: такий «титул» йому присвоїли давньогрецькі письменники. Пліній Старший (23-79 рр. н. е.) прославляв цю гігантську споруду за сотні років після її будівництва.
«Цифровий близнюк»
Уперше руїни Олександрійського маяка були виявлені на дні у 1994 році французьким археологом Жаном-Івом Емпері. Нинішнє дослідження – це вже третій проєкт з повернення маяка на землю.
Поки що про його відбудову не йдеться. А тим часом учені, вивчивши блоки та історичні записи, вирішили створити віртуальну реконструкцію, або «цифрового близнюка» Олександрійського маяка.
Результати аналізу блоків передадуть інженерам-волонтерам із компанії Dassault Systems Foundation. Під час реконструкції вони намагатимуться правильно розташувати ці «частини гігантської археологічної головоломки», йдеться у заяві.
