Ніла Іваненко 
Вікове збільшення ваги настільки поширене в усьому світі, що стало майже кліше. Середньостатистична людина віком 50 років набирає близько 15 зайвих кілограмів.
Нещодавнє дослідження вчених з Нагойського та Осакського університетів (Японія) допомогло зрозуміти, чому ми з віком товстішаємо. Команда стверджує, що істотним фактором для збільшення ваги можуть бути зміни форми нейронів у ділянці мозку, відповідальній за апетит та метаболізм.
Дослідники вважають цю тему вельми значущою з огляду на те, що вікове збільшення ваги загрожує численними проблемами зі здоров’ям: від діабету 2-го типу до серцево-судинних захворювань, повідомляє ScienceAlert.
У наборі ваги в середньому віці, безумовно, відіграють чималу роль шкідливе харчування та малорухливий спосіб життя. Науковці також попереджають, що з роками худнути значно складніше.
Як проходило дослідження
Команда зосередила свою увагу на нейронах ділянки мозку, що називається гіпоталамусом, а також на білку, що називається рецептором меланокортину-4 (MC4R). Останній відіграє вирішальну роль в уповільненні витрати енергії стосовно її надходження. А отже, контролює апетит та регулює метаболізм. Дослідникам стало цікаво: а що як клітинна динаміка цього рецептора корелює з метаболічними змінами, зокрема, з віковим погладшанням?
Команда перевірила своє припущення на лабораторних щурах. Їм ввели антитіла, призначені для виділення білків MC4R. Науковці ідентифікували крихітні виступи – так звані первинні війки – з обох боків певних клітин гіпоталамуса, які містять білок MC4R.
А далі – найцікавіше. Вчені порівняли рівень MC4R у мозку молодих та дорослих щурів та виявили різницю у формі нейронів гіпоталамуса, зокрема – у довжині війок. У міру того, як щури старіли, ці виступи поступово скорочувалися і фактично зникали в багатьох старих та гладких гризунів.
До слова, щоб визначити взаємозв’язок між війками, що зникають, та раціоном, команда вирощувала піддослідних щурів на різних видах їжі. У гризунів, що вживали більше жиру, війки нейронів гіпоталамуса скорочувалися швидше порівняно з тими тваринами, що їли нежирну їжу.
На наступному етапі дослідження вчені звернулися по допомогу до генної інженерії та штучно зменшили довжину вій в гіпоталамусі молодих щурів. Внаслідок чого гризуни їли більше та спалювали менше жиру, тож їхня маса тіла збільшувалася.
Цьому набору ваги не завадила навіть ін’єкція гормону лептину, що пригнічує апетит. Отже, MC4R виявився вирішальною ланкою в ланцюзі контролю апетиту.
Про що повідомила команда
«Це явище, яке називається резистентністю до лептину, часто спостерігається в пацієнтів із зайвою вагою. Воно є перешкодою для лікування ожиріння. Натомість причина набору зайвих кілограмів донедавна була невідомою», – зауважила Манамі Оя, співавторка дослідження з Нагойського університету.
Дослідження показало, що в 40-50-річних людей форма нейронів гіпоталамуса змінюється – його війки істотно коротшають, разом з тим вміст MC4R невпинно падає. Внаслідок цього людина товстішає. Команда наголосила на тому, що схильність людини до жирної їжі гарантує швидкий набір зайвих кілограмів у середньому віці, з якими, на жаль, доволі складно розпрощатися.
Натомість звичка до помірного харчування може стримувати скорочення війок з білком MC4R досить довго. Правильний раціон допомагає мозку протистояти ожирінню навіть в середньому віці, зазначив старший автор дослідження Казухіро Накамура з Нагойського університету.
Результати дослідження опублікував журнал Cell Metabolism.
Фото: pexels.com
