Ніла Іваненко 
Протягом багатьох років вчені розмірковували над тим, чому наш вид позбавлений хвоста?
Команда вчених з Нью-Йоркського та Гарвардського університетів повідомила, що це пов’язано з мутацією одного важливого гена.
Про що дізналися дослідники
Отже, вчені розгадали генетичний механізм, відповідальний за нашу безхвостість.
За словами науковців, хвіст був визначною рисою більшості хребетних протягом понад пів мільярда років. А його зникнення близько 25 мільйонів років тому могло дати певні переваги нашим предкам при переході з деревного довкілля до наземного середовища. Іншими словами: хвости були важливі для пересування по деревах, але на землі потреба в цій функції відпала.
Загалом із розвитком хвостів у різних видів хребетних було пов’язано більш як 100 генів. Автори дослідження припустили, що людина втратила хвіст через зміни одного або кількох з них у коді ДНК.
Зрештою команда виявила, що за втрату хвоста в людей відповідає ген TBXT. Саме від нього залежить довжина хвоста в деяких тварин. А коли в нього вмонтувалася невелика частина ДНК під назвою AluY, хвости були втрачені.
Фрагменти AluY також називають «генами, що стрибають» або «мобільними елементами», оскільки вони можуть переміщатися і вмонтовуватися в код ДНК спонтанно та неодноразово. Ці елементи також відповідають за регуляцію тканинних генів і можуть змінити спосіб їхньої експресії, розповіло видання Daily Mail.
У чому суть дослідження
Під час дослідження науковці ідентифікували два гени, що стрибають, у TBXT людиноподібних мавп. Це наштовхнуло команду на гіпотезу про те, що AluY випадково вставив себе в ДНК-код десятки мільйонів років тому.
Щоб розкрити таємницю, дослідники ввели гени, що стрибають, 63 мишам і виявили, що хвости їхніх нащадків або коротші, або їх немає зовсім.
Ба більше: вставка AluY залишалася в тому самому місці гена TBXT, що посприяло утворенню двох форм РНК TBXT. І одна з цих форм, мабуть, спричинила втрату хвоста.
За словами дослідників, горили, шимпанзе та перші люди позбулися своїх хвостів, коли відмежувалися від мавп Старого Світу. Після цього еволюційного розколу у групі мавп, до якої входять сучасні люди, утворилося менше хвостових хребців, що дало початок куприку.
Знаменитий натураліст Чарльз Дарвін виявив зміни в анатомії наших предків у своїй праці «Походження людини та статевий відбір» (1871 р.). Але він не був упевненим, що куприк – це древній хвіст.
«Наше дослідження пояснило, як еволюція видалила наші хвости. Це питання цікавило мене з юних літ», – зазначив провідний автор роботи Бо Ся.
Реультати дослідження опублікував журнал Nature.
Фото: pixabay.com
