Ніла Іваненко 
Нове дослідження науковців Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (UCSF), проведене на мишах і людях, довело: в міру старіння «сплячі» Х-хромосоми можуть «прокидатися» в клітинах мозку, які відповідають за навчання та пам’ять.
Команда під орудою неврологині Маргарет Гадек вважає, що раніше цей генетичний механізм був недооцінений ученими. Проте саме він може бути ключовою причиною того, чому жінки живуть довше за чоловіків та демонструють повільніше когнітивне старіння.
«За типового старіння мозок жінок виглядає молодшим, і в них спостерігається менше когнітивних порушень порівняно з чоловіками. Результати свідчать, що в жінок мовчазна Х-хромосома прокидається наприкінці життя, ймовірно, допомагаючи уповільнити зниження когнітивних здібностей», – зазначила неврологиня Дена Дубал, співавторка роботи.
За словами дослідників, Х-хромосома становить близько 5 відсотків геному людини, але її роль у старінні мозку досі була вивчена недостатньо.
Про що розповіли науковці?
Самки ссавців мають дві Х-хромосоми – по одній від кожного з батьків. Але в кожній клітині тіла випадковим чином одна з цих хромосом пригнічується, а друга – активується. Однак деякі обрані гени Х-хромосоми можуть уникнути інактивації. Дані науковців свідчать про те, що в міру того, як ми стаємо старшими, дедалі більше Х-хромосом не стримуються генетичними «заборонами».
Це означає, що експресія обох Х-хромосом потенційно обумовлює різні процеси старіння мозку у чоловіків та жінок, розповіло видання Science Alert.
Щоб дійти цього висновку, команда вивчила клітини гіпокампа самок мишей, а потім перевірила свою теорію на прикладі гіпокампа жінок. (Нагадаємо, що ця ділянка мозку бере активну участь у процесах навчання, запам’ятовування та обробки емоцій).
Дослідники проаналізували дані попередніх досліджень та виявили, що інактивована Х-хромосома несе гени, збагачені чинниками, які пов’язані з пізнанням.
Науковці засвідчили: «Один із цих генів – PLP1 – особливо збільшує свою експресію з віком у нейронах, олігодендроцитах та астроцитах зубчастої звивини. Ген PLP1 експресує білок, що бере участь у формуванні мієлінових оболонок, які оточують нейрони та допомагають їм більш ефективно надсилати повідомлення».
Як у самок мишей, так і в літніх жінок «спостерігалася підвищена експресія PLP1 у парагіпокампі порівняно з літніми чоловіками», повідомили автори роботи.
«Вивчення жіночої біології історично недооцінене в науці та медицині, але воно необхідне та зрештою активно розвивається», – зауважили вчені. «Зв’язок активації X-хромосоми зі здоров’ям жіночого мозку та інших систем організму тепер є найважливішою областю досліджень», – додали вони.
Результати дослідження опублікував журнал Science Advances.
Фото: pexels.com
