Європейська дослідницька команда під керівництвом професора Клаудіо Мауро з Бірмінгемського університету (Велика Британія) виявила, що імунні клітини мають довгу пам’ять про ожиріння. Йдеться, зокрема, про клітини, що відомі як Т-хелпери (або CD4+).
Згідно з 10-річним дослідженням команди, люди, які страждають на ожиріння, закріплюють пам’ять про свою надмірну вагу на ключовій ділянці імунної системи. І це створює постійний ризик розвитку захворювань, що пов’язані з ожирінням, навіть за багато років після схуднення.
Унаслідок процесу метилювання ДНК, до ДНК імунних клітин прикріплюються мітки або маркери. Вони зберігаються від 5 до 10 років після того, як людина успішно схудла.
Метилювання ДНК – це такий собі вимикач для генів, що не змінює структуру ДНК, а лише приєднує до неї крихітні хімічні мітки. Цей механізм, по суті, регулює роботу генів, «вимикаючи» непотрібні або «вмикаючи» потрібні.
Пам’ять про ожиріння, що закріплюється в Т-хелперах, може спричинити порушення деяких важливих функцій імунної системи. Зокрема таких, як видалення відходів та регулювання процесів старіння імунної системи, розповіло видання Medical Xpress.
Про що дізналися науковці?
Дослідники занепокоєні, адже це може призвести до того, що люди, котрі схуднуть, ще довго наражатимуться на ризик розвитку захворювань, які пов’язані з ожирінням. Навіть після досягнення нормальної ваги.
Команда взяла імунні клітини в чотирьох груп людей, щоб отримати найдокладнішу картину впливу ожиріння. Дослідження передбачало:
- Збір крові у пацієнтів, які страждали на ожиріння та отримували ін’єкції для зниження ваги.
- Збір крові в пацієнтів з рідким генетичним захворюванням – синдромом Альстрома, за якого ожиріння починає розвиватись в дитячому віці.
- Збір зразків крові та жирової тканини в тих, хто взяв участь в 10-тижневій програмі фізичних вправ.
- Збір зразків крові та жирової тканини в осіб із нормальною вагою або ожирінням, які страждали на остеоартроз та перенесли операцію з ендопротезування тазостегнового або колінного суглоба.
Науковці також досліджували зразки крові здорових добровольців та клітини мишей, яких годували надміру жирною їжею. Зрештою вчені більше дізналися про механізми всередині клітин, що лежать в основі порушення імунної регуляції при ожирінні.
«Отримані результати свідчать про те, що короткочасна втрата ваги не відразу знижує ризик деяких захворювань, пов’язаних з ожирінням, таких як діабет 2 типу та деякі види раку». Професор Клаудіо Мауро.
Дослідники сподіваються, що постійний контроль ваги після схуднення сприятиме поступовому зникненню пам’яті про ожиріння. Для повного усунення наслідків ожиріння Т- хелперам можуть знадобитися роки стійкої підтримки ваги.
Вважається, що пам’ять про ожиріння впливає на аутофагію (процес, за якого клітини поглинають власні частки видалення відходів), а також імунне старіння. Науковці використовуватимуть отримані дані для пошуку цілеспрямованих методів лікування, які допоможуть відновлювати нормальне функціонування імунної системи.
Ці методи можна буде використовувати паралельно з тими, за допомогою яких медики вже лікують ожиріння, знижуючи ризик розвитку метаболічних та інших захворювань.
Фото: Unsplash
