Ніла Іваненко 
Таємниця місця, в якому 230 мільйонів років тому спочили десятки великих морських ящерів, нарешті розкрита. Про це повідомила команда дослідників на чолі з Ніколасом Пайєнсоном, палеонтологом і морським біологом зі Смітсонівського національного музею природознавства (США).
Науковці повторно вивчили місце масової загибелі іхтіозаврів у центральній частині штату Невада. У ХХ столітті на цьому кладовищі було знайдено велику кількість решток найбільших тріасових іхтіозаврів – шонізаврів, які досягали 15 метрів у довжину. Цвинтар розташований у державному парку «Берлін-Іхтіозавр», неподалік від шахтарського містечка Берлін. Колись ці пустельні території знаходилися під водами океану, розповіло видання Smithsonian Magazine.
Команда Ніколаса Пайєнсона встановила, навіщо сюди мігрували групи великих ящерів, що знайшли тут свою смерть. На думку вчених, вагітні самки іхтіозаврів пливли в тутешні води, щоб народити потомство.
Розплідник шонізаврів
Парк «Берлін-Іхтіозавр» недарма називається на честь доісторичних вимерлих тварин. У тутешніх скельних породах в різні часи було знайдено безліч кісток цих морських рептилій. Великі водні хижаки іхтіозаври, до слова, мають й іншу назву: рибоящери.
Автори нового дослідження, підсумки якого опублікував журнал Current Biology, запропонували доволі переконливу теорію щодо використання цієї території групами іхтіозаврів. Науковці вважають: великі ящери збиралися тут для розмноження.
Вивчаючи скам’янілості, вчені стикнулися з наявністю в кар’єрі решток як дорослих особин, так і щойно народжених. Або навіть ембріонів. У попередніх звітах про дослідження цвинтаря іхтіозаврів дані про ембріональний матеріал не фігурували.
Палеонтологи застосували методи дослідження, які свого часу випробували на рештках доісторичних морських ссавців із чилійської пустелі Атакама. Йдеться, зокрема, про лазерне сканування, фотограмметрію та комп’ютерний зір.
Команда дійшла висновку, що великі морські тварини тривалий час використовували це місце як «пологовий будинок» або розплідник. Дослідники вважають, що шонізаври збиралися недалеко від берегової лінії доволі глибокого океану. Так само роблять кити, які подорожують в затоку Монтерей, щоб народити, зауважив Ніколас Пайєнсон.
Якщо нова гіпотеза його команди правильна, то іхтіозаври відвідували одну й ту саму місцевість задля пологів понад 100 000 років.
У попередніх дослідженнях інші групи науковців по-різному пояснювали масову загибель шонізаврів. Ось декілька основних версій. Тварини отруїлися водоростями. Їх було викинуто на мілину. Вони загинули під час виверження вулкана. Проте жодна з версій не була остаточно підтверджена.
Фото: smithsonianmag.com
