Ніла Іваненко 
Про відкриття оголосив Національний науково-дослідний інститут культурних цінностей міста Нара.
Руїни стародавньої японської столиці Фудзівари-кьо розташовані в околицях Такадоно-те і Дайго-те міста Касіхара. Згідно з історичною хронікою Ніхон Секі, Фудзівару-кьо використовували як столицю в 694-710 роках – до перенесення її в Нару. Варто пригадати, що Фудзівара-кьо була першою столицею Японії, побудованою за китайським зразком.
Що відомо про знахідку
Дерев’яну смугу, в якій археологи розгледіли частину найдавнішої таблиці множення в Японії, виявили на місці, де розташовувався офіс варти Емон-фу в центральному уряді Фудзівара-кьо.
Смугу розміром 16,2 см на 1,2 см датували кінцем VII – початком VIII століття нашої ери, пише Arkeonews.
Передбачається, що в ті часи таблицю використовували в урядових установах та інших місцях, де потрібно було вести розрахунки. На початковому етапі дослідження науковці змогли прочитати лише частину цифр.
Якщо роздивлятися дерев’яну табличку в інфрачервоному світлі, можна побачити такі написи:
9 х 9 = 81
4 х 9 = 36
6 х 8 = 48
Усі ці цифри, на думку дослідників, були написані китайськими ієрогліфами кандзі, які використовують в японській писемності.
Таблиця починається з множення на дев’ять. Перші п’ять рівнянь записані горизонтально в один рядок. Оскільки рівняння розташовані не в чіткій послідовності, якої вимагає таблиця множення, дослідники попередньо припустили, що артефакт міг бути чиєюсь дошкою для розрахунків.
«Якби таблиця множення була повною, то довжина дерев’яної таблички з усіма записаними рівняннями становила б 33 сантиметри», – зазначив Кунія Кувата, головний науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту культурної спадщини в Нарі.
«Спочатку я думав, що у стародавніх японських таблицях множення лише 2-3 рівняння в рядку, тож був щиро здивований, виявивши, що в одному з них їх багато», – додав пан Кувата.
У той час як таблиці, раніше знайдені в Японії, складалися з двох-трьох рядків, цей п’ятирядковий екземпляр, швидше за все, відповідає зразкам китайських династій Цинь і Хань.
Дослідження підтвердило, що стиль використання письмових символів у таблиці множення відповідає кінцю VII століття. Однак науковці не виключають можливості того, що таблицю могли створити в період Кофун (у перекладі – «старий курган»), який тривав із середини III до VII століття. Вони також припускають, що її використовували для проєктування курганів, культ яких припадає саме на цей період японської історії. Монументальні кургани призначалися для поховання імператорів та знатних мужів.
Згідно з іншою версією, таблицю могли використовувати особи, що відповідали за безпеку або виконували інші адміністративні обов’язки, ймовірно, для підрахунку робочих днів та податків чиновників.
Результати дослідження опублікував щорічний бюлетень Національного дослідницького інституту Нари.
