«Дівиця у темниці»: користь моркви, цікава інформація та рецепти страв

Засноване 2003 року, незвичайне свято на честь улюбленого овочу щорічно стає приводом для популяризації корисного продукту, тематичних вечірок (Carrot Party), дитячих розваг із морквяним частуванням та спеціалізованих меню у кафе та ресторанах. Відзначимо цей день і ми: новими знаннями та рецептами.

Вершки і корішки

Знайомство з нашою базовою овочевою культурою починається із загадки: «Сидить дівиця у темниці, а коса на вулиці». Подробиці про дворічний (рідше – одно- або багаторічний) овоч люди дізнаються в міру посвяти в городники: на першому році життя морква формує коренеплід та листяну розетку, а на другому – насіння на насіннєвому кущі. І всі чотири частини рослини можна використовувати на користь: коренеплід і бадилля – в їжу, суцвіття – в медичних цілях, насіння – для приготування екстрактів, ефірних олій чи оздоровчих настоїв.

Як використовувати бадилля моркви?

«Косу дівиці» природа не обділила корисними властивостями. Бадилля моркви не варто викидати: її можна заварювати як чай, вживати в салатах і супах. Морквяна зелень – ефективний лікарський засіб.

• Системне вживання настою бадилля зменшує вираженість симптомів геморою та варикозного розширення вен. Потрібно столову ложку морквяного бадилля заварити склянкою окропу, настояти пару годин у закритому посуді, процідити і пити по столовій ложці тричі на день перед їжею або прикладати до хворих місць просочений настоєм тампон.
• Щоденне прикладання на нижню частину живота компресів з відвару морквяного бадилля полегшує симптоми простатиту.
• Сечокам’яну хворобу лікують теплим відваром 2 ст. ложок сушеного бадилля на півлітра окропу: настоювати вісім годин, а приймати без перерви  вісім місяців (по 50 г 4 рази на день, за півгодини до їжі).
• При циститі настоювати близько години 2 ст. ложки сухої морквяної зелені у двох склянках окропу і пити відвар тричі на день перед їжею.

Застосування квітів та насіння моркви

Суцвіття моркви багаті антоціановими сполуками та флавоноїдами (кверцетином, кемпферолом), а насіння – флавоновими сполуками, жирним та ефірним маслами. Верхні частини рослини використовуються у фармацевтиці та виробництві косметики. З насіння одержують лікарський препарат спазмолітичної дії даукарин, який допомагає при атеросклерозі та стенокардії, розширюючи коронарні судини та компенсуючи коронарну недостатність.

Потенціал коренеплоду

Морква широко використовується у кулінарії. У різних кухнях світу з коренеплоду готують перші та другі страви, гарніри, десерти, соки та напої. У складних рецептах овоч є ароматною пряністю для акцентування смакових характеристик інших інгредієнтів.

При виборі моркви враховуйте такі рекомендації:

• заземлена частина має бути твердою, без видимих дефектів та ниток-вусиків («волохата» морква недоотримувала поживних речовин при вирощуванні);
• якість коренеплоду визначається по гладкій поверхні та яскравому кольору;
• ясно-зелене забарвлення перехідної зони від коренеплоду до бадилля свідчить про високу якість продукту;
• найкращий спосіб зберігання моркви – у прохолодному місці з температурним діапазоном від –5°C до 0°C: в таких умовах овоч не втратить свіжості і через кілька місяців.

Корінь моркви має активуючі властивості для пожвавлення внутрішньоклітинних окислювально-відновних процесів, епітелізації та регулювання вуглеводного обміну. Це потужний лікарський засіб при авітамінозі.

Міфи та застереження

У вживанні моркви важливо знати міру і не впадати в оману.

• Іноді моркву вважають шкідливою через високий вміст цукру. Насправді його кількість в овочі можна назвати помірною (3-15%). Водночас інші компоненти цукор у крові знижують.
• Натомість чутки про несумісність моркви та цигарки є правдою. Курцям моркву краще не вживати (як і помідори), бо нікотин змінює для власника шкідливої звички корисні властивості овочу на небезпечні.
• Неправомірно вважати, нібито у великій моркві закладено більше користі. Навпаки: що більшим є коренеплід, тим менше шансів не натрапити при його споживанні на ударну дозу нітратів, котрі застосовувалися при вирощуванні.
• Не варто бачити у коренеплоді однакову користь для всіх споживачів. Від нього потрібно відмовитися при виразці кишківника, гострих запальних процесах ШКТ та схильності до діареї.
• Чиста морква виглядає більш привабливо, проте купувати краще забруднені коренеплоди. Вимиті овочі довго не зберігаються: темніють і зморщуються вже за кілька днів. Для тривалого збереження товарного вигляду продукт обробляється піросульфітом натрію. Накопичення цього хімічного консерванту в організмі може призвести до ураження печінки.
• Моркву взагалі краще виключити з раціону при хворій печінці: нездоровим органом не засвоюється каротин. Виразку шлунка та ентерит також слід вважати протипоказаннями для вживання моркви.
• Через специфічні білки цей овоч є алергеном. Небажані реакції можуть виражатися через свербіж шкіри, дерматит, порушеннями травлення та дихання.

Цілющий склад моркви

Важливі для здоров’я речовини здатні виготовляти виключно рослини. Компоненти, що містяться в моркві, не накопичуються в організмі, тому поповнювати їх у процесі харчування варто щодня.

Каротин в моркві

Помаранчевий колір коренеплоду говорить про наявність у ньому бета-каротину – попередника вітаміну А, який стимулює мозковий кровообіг та обмін речовин, відповідає за пам’ять, здоровий стан клітин епітелію, гостроту зору та репродуктивну функцію. Цей компонент наділяє моркву імуностимулюючим, адаптогенним та антиоксидантним ефектом. Морква є лідером серед овочів за потенціалом вітаміну А. Овоч насичений каротиноїдами: каротином, лікопіном, фітоєном і фітофлуєном.

Біотин в моркві

Вітамін росту забезпечує оновлення клітин, метаболізм білків та амінокислот.

Вітаміни та мінерали в моркві

Коренеплід містить весь спектр мікроелементів для підтримки життєво важливих функцій. Вітаміни В1, В2, В3, С, Е, К, РР регулюють основні процеси в організмі. Зокрема, С та Е уповільнюють старіння, К – забезпечує згортання крові. Калій є корисним для серцево-судинної діяльності, хлор впливає на підтримку водного балансу в організмі, а кальцій та фосфор необхідні для зміцнення зубів і кісток. Калій, кальцій, магній, цинк та йод, що містяться в моркві, не синтезуються в організмі самостійно і можуть бути отримані лише з їжі.

Кислоти та олії в моркві

Овоч цінується за аскорбінову, пантотенову та фолієву кислоти, котрі мають антидерматитну та протианемічну властивості. Жирне та ефірне масло (умбелліферон) мають антиоксидантну і протипухлинну активність.

Флавоноїди в моркві

Забарвлені рослинні глікозиди зменшують проникність капілярів. Морквяний флавоноїд даукарин призначається при стенокардії, хронічній коронарній недостатності та атеросклерозі.

Фітонциди в моркві

Натуральні антибіотики у складі моркви пригнічують хвороботворну мікрофлору. Коренеплід підвищує імунітет і попереджує онкозахворювання.

Клітковина в моркві

Цей компонент відновлює здорове середовище у шлунково-кишковому тракті, усуваючи дисбактеріоз і запобігаючи запорам.

Коли морква – користь?

В Інституті фармакологічних досліджень Маріо Негрі експериментально виявлено роль моркви у скороченні ризику серцевих нападів на третину. Доведено здатність морквяного соку очищати кровоносні судини від шлаків. Лише одного середнього коренеплоду на день вистачить для отримання дози елементів, необхідних для підтримки серця та судин. Овоч знижує артеріальний тиск і є корисним для профілактики недокрів’я.

Шотландські дослідники дійшли висновку, що морква на 11% знижує вміст в організмі шкідливого холестерину при щоденному вживанні 200 г сирого продукту протягом 20 днів. Зменшуючи рівень холестерину, овоч підвищує вміст кальцію в крові і перешкоджає вимиванню цього мікроелемента з кісток.

На думку британських фахівців, коренеплід на 40% зменшує ймовірність раку легень, якщо організм отримує 1,7-2,7 мг бета-каротину на день. Але користь від вживання моркви буде лише при поєднанні її в раціоні з жирами (олією чи сметаною), інакше жиророзчинні каротиноїди не засвоюються.

Бета-каротин трансформується в організмі на корисний для очей вітамін А, який зупиняє розвиток катаракти, перешкоджаючи дегенерації жовтої плями. Крім того, «очний вітамін» сприяє виробленню родопсину – зорового пігменту, що дозволяє бачити в умовах слабкої освітленості.

Моркву можна використовувати як натуральну зубну щітку, засіб від утворення зубного каменю та для зміцнення ясен. Якщо погризти сирий коренеплід, він очистить зубну емаль і заодно зробить дентальний масаж – це запобігає карієсу і пародонтозу.

Коренеплід має сечогінну та проносну дію. Через це його рекомендують вживати при хронічному порушенні роботи ШКТ.

Вживання моркви визнано важливим для здоров’я чоловічої статевої системи. Знижуючи рівень цукру в крові, овоч налагоджує ендокринну функцію та виводить шкідливий холестерин, надлишок якого обмежує прохідність судин у ділянці малого тазу: нерідко саме через це й слабшає потенція.

Сучасна дієтологія шанує моркву за високу поживну цінність за низької калорійності (на 90% овоч складається з води). Завдяки цінним компонентам, коренеплід має оздоровчу силу при вживанні в сирому, протертому, вареному, печеному або тушкованому вигляді. Для збереження корисних речовин моркву варто готувати на пару.

Рецепти страв та напоїв із моркви

На Заході морква вважається фруктом, якщо використовується для приготування джемів та інших солодощів. Європейські й американські кондитери готують із цього коренеплоду желе, суфле, сорбет, пироги, запіканки, маффіни і навіть цукерки. «Національною» стравою в США є морквяний бісквіт. У традиціях тамтешньої випічки – рецепти торта, панкейку, млинців та інших десертів із натертої моркви. А в німецьких селах з минулої війни практикують альтернативний варіант приготування кави, яка називається «солдатською»: сировиною для напою є підсмажена морква.

Морквяна кава

Сучасний напій бадьорості з гарним кольором і цікавим смаком готується з еспресо, морквяного фрешу, молока та ванільного сиропу.

Сік моркви та ванільний сироп треба влити в заварену каву (пропорції – на ваш розсуд). Збийте френч-пресом або капучинатором молоко і наповніть високу чашку або склянку. Після цього додайте до молочної піни морквяну каву тонким струменем, як при приготуванні лате. Освіжаючий напій можна подати з листочком м’яти.

Буряково-морквяний салат для сердечників

Аритмію вилікує салат із перетертих у кашку буряків та моркви у співвідношенні 1:2. При цьому 1 кг сирих чи варених овочів потрібно заправити 5 ст. ложками соняшникової олії. Їсти салат треба без хліба, а зберігати його до двох днів можна в холодильнику.

Хрін з морквою

На одну велику моркву слід узяти один волоський горіх, пів яблука, 50 г хрону, сік половини лимона, 50 г м’ясного бульйону, щіпку цукру та солі.

Очищену і вимиту моркву натираємо разом із яблуком без серцевини і відразу збризкуємо лимонним соком, щоб суміш не потемніла. Додаємо м’ясний бульйон, дрібно натертий хрін, сіль та цукор. Прикрашаємо половинками горіха та подаємо до м’яса.

Морквяний суп із каррі

На 10 порцій беремо 900 г моркви, цибулину, 7 чашок курячого чи овочевого бульйону, 1 ст. ложку каррі, 3 ст. ложки оливкової олії, шматочок свіжого імбиру, 3 зубчики часнику, сіль та перець за смаком.

У великій каструлі розігрійте оливкову олію. Додайте цибулю, часник, імбир, каррі. Смажте, поки вся цибуля не стане прозорою. Пошинкуйте моркву, залийте бульйоном і варіть 45 хвилин. Коли суміш трохи охолоне, порціями перелийте її до кухонного комбайну, щоб подрібнити в пюре. Посоліть і поперчіть.

Дієтичний борщ

Інгредієнти: по одному коренеплоду моркви та буряків, півтори цибулини, три картоплини, склянка квасолі, 300 г капусти, 2 ст. ложки томатної пасти та лавровий лист.

У 3 літрах води зваріть квасолю. Подрібніть буряк і додайте до квасолі. Посолити, поперчити, покласти лавровий лист і варити на середньому вогні 20 хвилин. Потім потрібно засипати в каструлю решту інгредієнтів: дрібно натерту моркву, нарізані кубиками цибулю та картоплю. Через 15 хвилин додаємо нашинковану капусту, томатну пасту та лимонний сік. Варіть це все ще 10 хвилин. Знявши з вогню, дайте настоятися близько півгодини.

Морква по-корейськи: подвійний рецепт

Якщо робити цю закуску гострою, як заведено у корейців, то наші шлунки «згорять» без звички. Тому в запропонованих інтерпретаціях пекуча страва має більш м’який смак, ніж у кулінарному «оригіналі».

Корейська морква з чилі

На 500 г моркви беремо 3 зубчики часнику, 1 ст. ложку цукру, по ½ ч. ложки солі та гострого перцю, щіпку меленого чорного перцю та коріандру, 3 ст. ложки оцту, 4 ст. ложки рослинної олії та 1 ч. ложку соєвого соусу.

Помиту моркву чистимо і натираємо на тертці. Додаємо спеції, розчавлений у пресі часник та соєвий соус. Нагріваємо до кипіння олію і вливаємо до моркви. Перемішавши, залишаємо на 3-5 годин для маринування.

Корейська морква з часником

Пікантності закусці додадуть мелені спеції: каррі та коріандр. Крім них, знадобляться: 1 кг моркви, голівка часнику, ½ склянки олії, по 1 ст. ложці цукру та солі, по 1 ч. ложці оцтової есенції, меленого чорного та червоного перців.

Натираємо вимиті та очищені коренеплоди, використовуючи терку для корейської моркви. Складаємо масу у велику миску і додаємо приправи та прянощі. Останнім інгредієнтом має стати оцтова есенція. Перемішавши все руками, даємо настоятись і подаємо до столу.

Рецепт лечо з морквою

На 350 г моркви знадобиться така ж сама кількість цибулі, 2 кг томатів, 1 кг болгарського перцю, 150 мл рослинної олії, 100 мл оцту, 150 г цукру і 1 ст. ложка солі.

Спочатку потрібно вимити помідори, видалити плодоніжки та, попередньо порізавши на частини, подрібнити до стану пюре. Перекладаємо томатну масу в каструлю, додаємо сіль, цукор і вливаємо оцет (9%). Варимо протягом п’яти хвилин після закипання.

Миємо, чистимо і крупно натираємо моркву. Півкільцями ріжемо очищені від лушпиння цибулини. Звільняємо від плодоніжок та насіння плоди перцю, подрібнюємо кубиками.

З’єднуємо з помідорами моркву і, проваривши 15 хвилин, додаємо перець та цибулю. Перемішавши, витримуємо на тихому вогні останні півгодини. Лечо можна закрити в підготовлені банки для консервації і після охолодження відправити у прохолодне місце для зберігання.

Невідома морква: цікаві факти

Цей прадавній коренеплід використовується людьми 4000 років. Батьківщиною культури, відомої на всіх обжитих континентах, є територія Південно-Західної Азії. Смак моркви знали ще давні римляни та греки. З їхньої подачі рослина й отримала своє ботанічне «прізвище» Daucus: від слова daio – обпалювати (ймовірно, дикий предок моркви мав їдкий смак). Зараз під цим визначенням маються на увазі парасолькові рослини.

Початок культивування моркви сягає VII століття нашої ери. Швидше за все, це сталося на теренах нинішнього Афганістану, де й зараз зростає найбільша різноманітність видів цієї рослини. Оскільки дикі коренеплоди були гіркими, культуру спочатку вирощували заради зелені та насіння.

Перший коренеплід був фіолетово-пурпурового кольору (втім, під темною шкіркою ховалася жовта м’якоть). За тисячоліття вирощування овоч змінював забарвлення від фіолетового до чорного, червоного, жовтого та білого. Класичного помаранчевого кольору морква набула у XVI столітті: перший такий сорт був вирощений у Голландії. У XVII столітті європейці вивели найсоковитіший і найсолодший сорт моркви – каротель (більш солодким в овочевому світі є хіба що цукровий буряк). У цей же період у західних кухнях з’явився перший морквяний соус, який у Франції та Німеччині й досі визнається делікатесом.

Найбільшу у світі морквину виростив британський фермер у Ноттінгемширі: його трофей не дотягнув 16 см до 6 м. А рекордсменом за вагою є коренеплід, вирощений у суворому кліматі Аляски: 8,61 кг.

Американці славляться особливою любов’ю до цього овочу. Світовою «морквяною столицею» є каліфорнійське містечко Холтвіль, де традиційно проводяться щорічні Фестивалі моркви. Видовищне свято не обходиться без «морквяної королеви», параду платформ та кулінарних змагань.

Фото: pixabay.com, pexels.com