Ніла Іваненко 
Леонардо да Вінчі добре відомий своїми експериментами з речовинами, що входили до ґрунтовки та основного складу фарб. Нове відкриття науковців було присвячене виявленню суміші токсичних пігментів на хрестоматійній картині знаного італійця «Мона Ліза», або «Джоконда» (1503).
Французькі, британські та нідерландські хіміки вилучили крихітний зразок з потайного куточка картини. А потім дослідили його склад за допомогою рентгенівської дифракції та інфрачервоної спектроскопії.
Команда виявила не лише нафту та свинцеві білила, але й рідкісне з’єднання плюмбонакрит. Воно утворюється внаслідок взаємодії олії та оксиду свинцю (PbO).
Про що ще дізналися науковці
На думку дослідників, Леонардо да Вінчі, ймовірно, покривав дерев’яну панель, на якій мав написати картину, густим шаром свинцевих білил. А до олії додавав оксид свинцю.
Тож, хоча це й не згадується в його працях, схоже, що майстер епохи Відродження використовував оксид свинцю для ґрунтування. Гіпотези стосовно цього раніше вже висловлювалися. А тепер на руках експертів є прямі докази таких експериментів Леонардо, пише Science Alert.
Митець нагрівав оксид свинцю і розчиняв його в лляній або горіховій олії. Таким чином він отримував суміш, що була густішою за традиційні олійні фарби та сохла швидше, ніж вони.
До речі, плюмбонакрит був раніше знайдений в декількох мікрозразках, взятих з поверхні «Таємної вечері», ще однієї відомої картини да Вінчі. Також це токсичне з’єднання виявили і в картині Рембрандта «Нічна варта», створеної 1642 року.
«Таємна вечеря» да Вінчі – ще одна відома картина, на якій виявлено токсичний плюмбонакрит
Нове відкриття стало ще одним прикладом того, як «спритно» розкривають таємниці старовинних шедеврів сучасні методи аналізу. Також воно вкотре засвідчило винахідливість Леонардо да Вінчі – людини, що досягла величі не лише в живописі, але і в багатьох інших областях людської діяльності: математиці, хімії, інженерній справі тощо.
«Він любив експериментувати, і кожна з його картин технічно абсолютно різна», – зазначив дослідник Віктор Гонсалес із Паризького інституту хімії.
Результати дослідження опублікував Journal of the American Chemical Society.
Фото: unsplash.com, wikipedia.org
