Дослідники протягом семи років спостерігали за павукоподібними мавпами Жоффруа на півострові Юкатан (Мексика), перш ніж виявити в цих приматів розумну систему обміну «інсайдерською» інформацією про їжу.
Команда вчених з Університету Геріота-Ватта, Единбурзького університету (Велика Британія) та Національного автономного університету Мексики документувала, як мавпи переходили з групи до групи, передаючи інформацію про те, де знайти найстигліші фрукти.
Спостереження екологів, зоопсихологів та біологів пролили нове світло на особливу соціальну поведінку цього виду, згідно з якою члени групи створюють невеликі підгрупи, а потім возз’єднуються в різних комбінаціях для розширення обміну знаннями.
Науковці помітили, що примати часто об’єднувались у підгрупи з трьох та більше особин, щоб ефективніше обмінюватись інформацією про розташування дерев зі зрілими фруктами.
Згідно з дослідженням, тварини не лише доповнювали відомості одне одного, але й «об’єднувати інформацію таким чином, щоб створювати нові знання», написали вчені у звітній статті для журналу njp Complexity.
«Наприклад, одна група особин вказувала місце розташування джерела їжі, а інша – час його плодоношення», – пояснили вчені. Цікаво, що одна підгрупа може ніколи не збиратися двічі для пошуку їжі, розповіло видання The Guardian.
Дослідники стверджують, що йдеться про переконливий приклад «колективного інтелекту у природних умовах».
Доктор Метью Сілк, еколог з Единбурзького університету, наголосив: «Це не випадкове спілкування. Це розумна система обміну інсайдерською інформацією про те, де в лісовому середовищі виростають найкращі фруктові дерева».
Науковець також розповів, що разом з колегами він відстежував переміщення окремих мавп і складав карту їхніх основних ареалів, які кожна особина добре знає. «Деякі частини лісу відомі декільком мавпам, як, наприклад, найпопулярніший ресторан у місті, тоді як інші частини відомі лише одній або двом мавпам, як прихований скарб», – додав він.
Ще один співавтор роботи – Росс Вокер, аспірант Університету Геріота-Ватта – розробив метод математичного моделювання для аналізу цієї системи. Як виявилось, існує оптимальний компроміс між тим, щоб мавпи трималися разом, і тим, щоб вони надто розосередилися. «Найкраще, коли примати вивчають різні області, але при цьому досить часто зустрічаються, щоб обмінюватися отриманими знаннями», – сказав учений.
Павукоподібна мавпа Жоффруа, або чорнорука павукоподібна мавпа, нині під загрозою зникнення. На думку дослідників, систематизований пошук їжі – один з ключових факторів, що допомагає цим тваринам вижити.
Фото: Unsplash
