Ніла Іваненко 
Проаналізувавши дані про активність десятків тисяч людей на чотирьох континентах, зібрані в рамках 15 досліджень, команда науковців дійшла висновку: оптимальна кількість щоденних кроків – близько 7000. Цифра може варіюватися в залежності від віку людини.
Про що дізналися вчені
Спочатку, 2021 року, команда Аманди Палуч з Массачусетського університету в Амхерсті опублікувала підсумки дослідження, заснованого на вибірці з більш ніж 2000 осіб середнього віку, які проживають по всій території США. Науковці виявили, що проходження щонайменше 7000 кроків на день знижує ймовірність передчасної смерті на 50–70 відсотків.
Наступним вагомим дослідницьким етапом став для команди метааналіз 2022 року. Він акумулював інформацію про стан здоров’я та підрахунок кроків 47 471 дорослого учасника з Азії, Австралії, Європи та Північної Америки. Цього разу вчені виявили, що у 25 відсотків дорослих, які робили найбільше кроків щодня, ймовірність померти була на 40–53 відсотки нижче, ніж у тих 25 відсотків учасників, які робили найменше кроків.
Команда з’ясувала, що для дорослих віком від 60 років оптимальна кількість щоденних кроків коливається між 6000 та 8000. Тоді як для молодшої категорії учасників корисний мінімум кроків для того, аби жити довгим та здоровим життям, сягав 8000 і більше.
А звідки взялася цифра 10 тисяч?
Півстоліття тому компанія Yamasa Clock and Instrument Company з Японії спробувала нажитися на ажіотажі, спричиненому Олімпійськими іграми в Токіо 1964 року. Вона випустила крокомір, який називався «Манпо-кей», що перекладається як «Лічильник 10 000 кроків», розповіло видання Science Alert.
Цифра не була висновком з ґрунтовних наукових досліджень. Її зумовив старий добрий маркетинг. Це красиве «кругле» число дещо лякало ймовірною втомою від ходьби, але норматив був більш-менш досяжним, аби намагатися його виконати. Відтоді 10-тисячний мінімум разом з японськими крокомірами стали просувати серед населення планети. «Це був такий собі зрозумілий комунікаційний інструмент для обміну повідомленнями в галузі охорони здоров’я», – зазначила пані Палуч.
Та насправді це число подекуди робило ведмежу послугу. Замість того, щоб спонукати людей до фізичного навантаження, воно часом ставало причиною відмови від подальших спроб ходіння на довгі дистанції.
Короткі висновки команди
Люди створені для пересування. Еволюція відточила нашу фізіологію таким чином, аби ми могли долати великі відстані в пошуках їжі та води. Це означає, що наш метаболізм, стан серцево-судинної системи, наших кісток, м’язів та навіть ментального здоров’я налаштовані на те, щоб цінувати гарний похід. Будь-яка прогулянка, для якої знайшовся час в нашому щільному графіку, допомагає нам жити довше, здоровіше та щасливіше. Про це команда написала у висновках зі свого масштабного дослідження.
А основним своїм здобутком науковці вважають отримання безлічі доказів корисності ходьби навіть на не дуже великі дистанції. Особливо вони стануть у пригоді тим, хто мало рухається, сказала Аманда Палуч.
Пів години інтенсивної активності щодня можуть бути значущим стимулом для тих, хто веде сидячий спосіб життя. Науковці також вважають, що додавання до щоденного моціону деяких силових тренувань допоможе в похилому віці залишатися здоровими та сильними.
Висновки з дослідження опублікував журнал The Lancet: Public Health.
Фото: pexels.com
