Хрещенські таємниці: про цілющу воду і не тільки

Легенди, обряди та наукове пояснення дива християнського свята Хрещення, відомого з апостольських часів.

FacebookTwitterLinkedinTelegram

19 січня – завершальна «червона дата» у новорічних святках. Які сенси з нею пов’язані?

Погляд в історію

Православні та греко-католики називають це свято Хрещенням, Богоявленням, Єпіфанією, Теофанією, Йорданою чи Орданою. Споконвічною назвою є Єпіфанія («Явлення»), а Теофанія в перекладі означає «Богоявлення». Під час хрещення Іоанном Хрестителем 30-річного Ісуса в річці Йордан з неба долинув голос і злетів голуб. По вірі, у день Богоявлення Всевишній з’явився перед людьми у трьох образах: Бога Отця (голос), Бога Сина (у плоті) та Святого Духа (голуб). Тобто цього дня віруючі вшановують Святу Трійцю і згадують про таїнство хрещення Спасителя.

19 січня подія відзначається православними церквами, які живуть за старим літочисленням або Юліанським календарем: Єрусалимською, Українською, Грузинською та Сербською. Помісні православні церкви з Новоюліанським календарем (їх 11) святкують Хрещення 6 січня, як і католицька церква, яка живе за Григоріанським календарем. Примітно, що католики латинського обряду вважають Водохреща і Богоявлення окремими святами, відзначаючи їх у різні дні: Богоявлення або Парафію волхвів – 6 січня, Водохреща – наступної неділі.

Звичаї Святвечора

Як і напередодні Різдва, перед Хрещенням віруючі дотримуються посту. Триває утримання лише день – 18 січня. Проте, табу на їжу є суворим: до вечора напередодні Водохреща (Хрещенського Святвечора) їсти не дозволяється зовсім. Вечір перед Богоявленням теж називається Святим, відзначається Голодною кутею (рис з родзинками та медом) та пісними стравами: прісними коржами, млинцями з горохом, гречаниками, варениками, картоплею з грибами, капустою, редькою, рибою та пирогами з ягодами.

Повечерявши, молодь за старих часів виходила «оббивати» пороги, а дітлахи стукали колодою об куток будинку, виганяючи після застілля з хати кутю, узвар та дідуха і таким чином закликаючи весну.

Після вечері на зібрані зі столу в одну миску ложки треба покласти хліб, щоби «добре вродився і на столі не переводився». З цими ж ложками дівчата востаннє приступали до святкових ворожінь: виходили на ґанок і стукали по одвірку і порогу – звідки пролунає собачий гавкіт, туди й заміж вийдуть.

А новий весільний сезон стартував за традицією одразу після Хрещення і тривав до передпасхального посту. Це була безтурботна пора гулянь і дозвільних посиденьок, прийому гостей, вечорниць та складчин.

Святкування Хрещення в українському селі.

Захист небес

За старих часів вважали, що перед ранком у Богоявленську ніч відкривається небо: що попросиш у молитві, те й збудеться. А окрім молитви, цього дня вже багато століть заведено запасатися цілющою водою. До Водохреща жінкам не можна було використовувати для прання та полоскання річкову воду, щоб чорти не причепилися. Водохрещеною ж водою потрібно було вмиватися для рум’янцю. Тільки воду має приносити чоловік – жінки на це свято з відрами не ходили.

Вода на Водохреща освячується церквою двічі: у храмах (напередодні свята) та на водоймі (19 січня). З ранку воду можна освятити як у церкві, так і біля струмка, джерела, озера чи річки. Вважається, що водохресна вода з опівночі до півночі наділяється цілющими властивостями, що зберігаються протягом року, до наступного Богоявлення. Цей еліксир здоров’я прийнято давати пити хворим людям та тваринам. Водохресною водою зазвичай зрошують «на здоров’я» членів сім’ї, обприскують домашніх тварин, хлів із худобою і пташині клітини, «захищають» нею домівку, меблі та техніку.

Українська поштова марка "Водохреще", 2001 рік.

Сила води

З пиття водохресної води родина розпочинає святкову трапезу. За столом неприпустимо сваритися та лихословити – це може зіпсувати святу воду. Хрещенську воду в Богоявлення п’ють увесь день, а потім вживають  натщесерце при будь-якій недузі. Якщо освячена вода закінчується, її розбавляють звичайною водою: благодатна сила від цього не втрачається. Головне – пити святу воду з вірою та молитвою за здоров’я, зберігати у склі, а не у пластику, і розташовувати у чистоті, ближче до ікони.

Для зміцнення здоров’я та духу віруючі поринають у водохресну воду з головою. Напередодні свята на льоду вирубують «йордан» – велику лунку у формі хреста. Вийнятий із водойми крижаний хрест ставлять біля ополонки вертикально, обливають буряковим квасом (хрест набуває червоного кольору), прикрашають барвінком та калиною. Занурення у водойми на Водохреща стало традицією, для якої не становить перешкоди навіть найлютіший мороз. Сміливців, що пірнають у крижану воду, зігріває віра в її цілющу природу.

Чоловік занурюється в ополонку на Водохреще.

Науковий феномен

І цей факт знаходить експериментальне підтвердження: хрещенська вода дійсно спроможна довго зберігатися і не псуватися. За спостереженням дослідників, протягом року і довше вона не змінює смаку, кольору та запаху. Матеріалісти, котрі не вірять у дива, пояснювали загадкове явище впливом іонів срібла, що знезаражують воду при її освяченні хрестом. Але такий самий ефект виникає і в річковій воді, в яку занурюють не срібний хрест, а найпростіший дерев’яний.

Розгадуючи таємницю водохресної рідини, вчені дійшли сенсаційного висновку, що освячує воду… космос.

Науково встановлено зміну характеристик води у періоди з 17:30 до 23:30 у Хрещенський Святвечір та з 12:30 до 16:00 у день Хрещення. Згідно з дослідженнями лабораторії біофізики води НДІ екології людини та гігієни навколишнього середовища, у вказаний час структура води в природі змінюється, повертаючись потім до свого вихідного стану. І таку картину науковці фіксують щороку без винятків.

Зцілююче свято

Як саме небеса змушують всю воду змінювати свої якості? Біофізики пояснюють дивне явище геокосмофізичними факторами – зокрема, змінами в магнітному полі планети. На Хрещення відбувається відхилення від норми, і вся вода намагнічується. Щороку 19 січня нейтронний потік сягає пікових значень: відзначається 100–200-кратне перевищення фонового рівня. У цю добу Земля набуває у космічному просторі точки найбільшого потоку енергії, що змінює властивості води.

Встановлено також добовий зсув нейтронного сплеску у високосному році, через що вода починає змінювати характеристики на день раніше – 17 січня. А в освяченні води срібним хрестом та молитвах наука вбачає додатковий ресурс для посилення тимчасових унікальних якостей (що також підтверджується експериментально).

Отже, попереду – єдине у році свято, яке обґрунтовано можна назвати зцілюючим.

Фото: uk.wikipedia.org, portal.lviv.ua

Фото на заставці: картина Йоахіма Патініра «Хрещення Христа» (1515 р.)

FacebookTwitterLinkedinTelegram

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Прокоментувати

ТЕЛЕГРАМ

FACEBOOK

ПРО НАС

Логотип 50 Plus

50Plus – це медіа-ресурс про спосіб життя покоління 50+. Наша місія – надавати цікаву і корисну інформацію читачам та надихати їх на новому етапі життя.

ПІДПИСКА

Підпишіться на розсилку, щоб отримувати щотижневий дайджест.

RU