Чи можна виявити дисфункцію особистості за допомогою вжитих слів та фраз? Команда психологів з Ліверпульського університету (Велика Британія) під керівництвом Шарлотти Ентвістл стверджує, що можна.
Коротке текстове повідомлення, електронний лист, невимушена розмова з другом або коментар в інтернеті – ці та інші способи висловлювання розкривають глибокі закономірності наших думок, відчуттів та взаємодій.
А коли вербальні моделі стають жорсткішими чи деструктивнішими, вони свідчать про проблеми з емоціями, самооцінкою та стосунками. І навіть можуть викривати розлади особистості, найпоширеніші з яких – нарцисичний, антисоціальний та прикордонний (межовий).
Психологи й раніше знали, що певні мовні звички відбивають внутрішній стан людини. Наприклад, люди, яким притаманні похмурі риси характеру, часто користуються лайливими словами, а також такими, що виражають гнів та ненависть.
А тепер, завдяки комп’ютерному аналізу тексту, науковці можуть аналізувати ці тонкі сигнали оперативно та у великих масштабах, наголосило видання Science Alert.
Про що дізналися вчені?
Під час кількох досліджень з використанням комп’ютерного аналізу тексту команда Шарлотти Ентвістл виявила переконливі докази того, що дисфункція особистості помітно відображається в повсякденному спілкуванні.
В одному дослідженні за участю 530 осіб, опублікованому у виданні Journal of Personality Disorders, учені проаналізували письмові есеї про близькі стосунки людей, а також зібрали дані про наявність чи відсутність в авторів розладів особистості.
Ті, в кого ці розлади були більш виражені, частіше використовували слова та фрази, що свідчили про зосередженість на власній персоні: «Я…», «Мені потрібно…», «Я мушу…» тощо. Ці учасники вживали більше негативних, гнівних виразів, наголошували на своїй люті та роздратуванні. І дуже рідко вживали такі слова як «ми», «любов», «родина».
В іншому дослідженні, результати якого опубліковало видання Journal of Affective Disorders Reports, учені знову проаналізували письмові есеї понад півтисячі людей, а також вивчили й розтлумачили розмови 64 романтичних пар, до яких входили жінки з діагностованими розладами особистості.
Як у письмовій, так і в усній комунікації, учасники з розладами особистості використовували багато слів, що виражали широкий спектр негативних емоцій.
У наступному дослідженні, опублікованому в журналі npj Mental Health Research. команда вивчала проблему з огляду на онлайн-комунікацію. Науковці проаналізували близько 67 000 повідомлень 992 осіб на Reddit. Усі вони ідентифікували себе як таких, що мають розлади особистості.
У повідомленнях цих учасників переважали егоцентричні вирази, фрази, що виражали заперечення, смуток та гнів, а також нецензурна лексика. Ці особи рідко згадували інших людей. А ще їхні вислови були вельми категоричними.
Команда виявила, що люди з розладами особистості значно частіше діляться думками та уявленнями про себе. Вони охоче говорять про своє психічне здоров’я, розмірковують про симптоми, діагнози та ліки, описують свій депресивний стан, суїцидальні думки, паніку, страждання тощо.
Чому ці дослідження важливі?
Розуміння мовних закономірностей не зводиться до встановлення діагнозу. Йдеться про те, щоб помічати зміни в мові, які є тонкими підказками. Якщо повідомлення людини раптово стають терміновими, екстремальними, емоційно негативними чи соціально відстороненими, це може бути ознакою того, що вона відчуває ментальні труднощі.
Розпізнавання в повсякденних ситуаціях моделей ворожості, крайньої негативності, а також емоційної та когнітивної ригідності допомагає вчасно помітити тривожні сигнали. Це особливо актуально для людей із темними типами особистості, такими як психопатія чи нарцисизм.
Ледве вловні лінгвістичні нюанси відкривають завісу над емоційним світом людини, її способом мислення та відносинами задовго до того, як вона відкрито заговорить про свої проблеми.
Фото: Unsplash
