Світлана Сергеєва 
Прогноз данських вчених показує дещо парадоксальний результат постійної залежності людства від джерел енергії, що викидають парникові гази. Експерти попереджають, що критичні океанські течії, які переміщують тепло, холод та опади між тропіками та віддаленими районами Атлантики, можуть повністю припинитися приблизно у 2060 р., якщо викиди парникових газів продовжаться такими ж темпами. Цей останній розрахунок суперечить попереднім звітам Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC).
Система океанських течій Атлантики може зникнути
Поки Європа готується до наслідків зміни клімату, можна уявити, що її майбутнє буде аномально спекотним. Однак нещодавнє дослідження данських науковців малює зовсім іншу картину: експерти прогнозують, що Атлантична меридіональна циркуляція (Atlantic Meridional Overturning Current, AMOC) – система океанських течій, яка регулює розподіл тепла та холоду між Північною Атлантикою та тропіками – повністю припинить свою роботу, якщо рівень викидів парникових газів не знизиться.
Дослідники використовували складні статистичні інструменти для аналізу даних про температуру океану за останні півтора століття. Таким чином вони з 95% впевненістю визначили, що система АМОС повністю зникне десь між 2025 та 2095 роками.
Найбільш вірогідний часовий проміжок для цієї драматичної події – 2057 р. Припинення роботи системи океанських течій АМОС створить значні проблеми – від посиленого потепління у тропіках до сплеску штормів у Північноатлантичному регіоні.
Як зазначає професор Пітер Дітлевсен, це може мати дуже серйозні наслідки для клімату Землі. Наприклад, через зупинку термохалінної циркуляції зміниться спосіб розподілу тепла й опадів у всьому світі.
Похолодання в Європі може здатися менш серйозним, оскільки земна куля в цілому стає теплішою, а хвилі спеки відбуваються частіше. Проте зникнення системи течій АМОС посприяє посиленню потепління у тропіках, де підвищення температури вже спричинило складні умови життя.
Різниця між результатами двох досліджень
За словами пана Дітлевсена, результат їхнього дослідження підкреслює важливість якнайшвидшого зменшення глобального потепління через скорочення викидів парникових газів у всьому світі. При цьому розрахунки данських вчених ставлять під сумнів висновки останньої доповіді команди IPCC. За результатами останньої, раптова зміна термохалінної циркуляції малоймовірна протягом цього століття, як показує моделювання кліматичних моделей.
Дослідники зробили свої прогнози на основі сигналів раннього попередження, які видають океанські течії, коли починають дестабілізуватись. Про появу цих сигналів повідомлялося раніше. Однак саме останні досягнення в статистичних методах нарешті дозволили передбачити точний час потенційного колапсу.
Дослідники зосередились на температурі поверхні моря в певному регіоні Північної Атлантики з 1870 р. до наших днів. Таким чином вони змогли визначити, що ці температурні коливання є «відбитками» потужності АМОС, яка була безпосередньо виміряна лише за останні 15 років.
Колапс термохалінної циркуляції
Професорка Сюзанна Дітлевсен пояснила, що завдяки використанню нових та вдосконалених статистичних інструментів вони змогли зробити розрахунки, які забезпечують більш надійну оцінку. Саме тому науковці тепер знають, коли найбільш імовірно відбудеться колапс термохалінної циркуляції, що було неможливо раніше.
Система океанських течій АМОС залишалася у своєму поточному режимі з останнього льодовикового періоду, під час якого вона зруйнувалася. Цей колапс, відомий як подія Дансгаарда-Ешгера, що спостерігався у кернах льоду з крижаного щита Гренландії, відбувався 25 разів у зв’язку зі змінами клімату льодовикового періоду.
Як зазначає видання Earth, ці події супроводжувалися екстремальними кліматичними змінами. Температура змінювалася на 10-15 градусів протягом 10 років. Навпаки, зміна клімату сьогодні характеризується потеплінням на 1,5 градуса протягом століття. Із загрозою ще одного такого колапсу терміновість пом’якшення викидів парникових газів стає ще більш критичною.
Фото: pixabay.com
