Нове дослідження міжнародної команди вчених показало, що 13-річна посуха знищила популяцію мая, яка мешкала на Юкатані близько 1000 років тому. Науковці отримали докладні докази цього, проаналізувавши шари сталагміта з печери на півострові.
Про що повідомили вчені?
Вивчивши склад мінералів сталагміта, дослідники змогли скласти докладну картину розподілу опадів за сезонами та ретельно порівняти кліматичні дані з археологічними свідченнями нестабільності.
Хоча причини занепаду мая на півострові Юкатан остаточно незрозумілі, багато вчених і раніше припускали, що в цьому важливу роль відіграли посухи. Як показали попередні дослідження, у IX та X століттях південь Мексики страждав від багаторічних посух. Тоді чисельність мая в регіоні істотно скоротилася, тоді як інші племена процвітали на півночі, де клімат був сухішим.
«Існувала безліч версій стосовно того, що призвело до цього занепаду, як-от зміна торгових шляхів, війна або сильна посуха; вони базувалися на археологічних свідченнях, що їх залишили мая. Але останніми десятиліттями, зіставляючи археологічні та кліматичні дані, ми чимало дізналися про те, що сталося з мая», – зазначив співавтор роботи Деніел Джеймс (під час дослідження – докторант кафедри наук про Землю Кембридзького університету).
Щоб краще зрозуміти закономірності розподілу опадів на Юкатані в означений період, команда вивчила річні шари сталагміта з печери неподалік Теко, муніципалітету на Юкатані. Подібно до річних кілець дерев, ці шари зберігають інформацію про те, скільки води сталагміт отримав із крапель, що стікали зі стелі печери. Зміни хімічного складу кожного шару надали вченим інформацію про кількість опадів у щорічний сезон дощів, що триває з травня до жовтня.
«Знання про середньорічну кількість опадів не є таким важливим, як уявлення про те, яким був кожен окремий сезон дощів. Воно допомагає точно оцінити тривалість посухи та визначити, чи буде врожай успішним», – сказав Джеймс, який нині працює археологом в Університетському коледжі Лондона.
Команда виявила докази того, що в період з 871 до 1021 рік нашої ери було вісім посух, кожна з яких тривала більш ніж три роки. Деякі з них розділяв лише один дощовий рік, розповіло видання Live Science. За словами дослідників, ці тривалі посушливі періоди могли загрожувати сільському господарству та навіть спричинити голод.
Хоча мая дбайливо розпоряджалися водою з резервуарів та цистерн, посухи, ймовірно, були досить сильними, щоб дестабілізувати регіональну столицю Ушмаль, вважають вчені. У періоди посухи мая припиняли будувати пам’ятники та наносити на них дати. А після найсильнішої посухи обвалилася й політична система.
Однак інші поселення мая, приміром, Чічен-Іца, пережили посуху. На думку науковців, місто змогло відновитися, ймовірно, завдяки потужній торгівельній мережі, що постачала зерно та інші продукти з Центральної Мексики.
«Сталагміт допоміг нам дізнатися про важливі деталі, до яких раніше не було доступу», – наголосив Джеймс.
Результати дослідження опублікував журнал Science Advances.
Фото: pixabay.com
