Нове дослідження психологів з Університету медичних наук імені Карла Ландштейнера у Кремсі (Австрія) показало, що плач насправді має значно складнішу палітру почуттів.
Емоційний плач у дорослих – усім знайома та водночас унікальна людська поведінка. Але про те, як вона насправді впливає на наш настрій поза штучними дослідницькими умовами, психологи знали небагато.
Попередні дослідження часто спиралися на ретроспективні анкети або лабораторні експерименти. Проте університетська команда вирішила вивчати плач у повсякденному житті. Дослідники скористалися методом вибіркового аналізу подій, фіксуючи епізоди плачу одразу після його виникнення у природних умовах. Це дало можливість зменшити похибку, що характерна для анкетних спогадів.
Науковці стикнулися з тим, що сльози, як правило, не покращували самопочуття людей. Короткочасний емоційний вплив плачу варіювався залежно від його причин.
Результати, опубліковані видавництвом UCP у журналі Collabra: Psychology, засвідчили: плач не є однорідною емоційною реакцією, а його короткострокові ефекти залежать від ситуації.
Сльози в режимі реального часу
У дослідженні, що тривало протягом чотирьох тижнів, взяли участь 106 дорослих жінок та чоловіків. Вони фіксували кожен фактор свого плачу, зокрема його причини, тривалість та інтенсивність. Також вони повідомляли про свій емоційний стан відразу після плачу, а також за 15, 30 та 60 хвилин. Загалом команда проаналізувала 315 епізодів безпосередньо після їх виникнення, а також додаткові епізоди, задокументовані учасниками у звітах наприкінці дня.
«Наша мета полягала у вивченні плачу там і тоді, де і коли він справді відбувається – в повсякденному житті. За допомогою смартфонів ми змогли фіксувати епізоди плачу в режимі реального часу, а потім відстежувати емоційні зміни протягом наступної години. Цього разу ми вивчали їх значно точніше, ніж за допомогою ретроспективних звітів чи лабораторних досліджень», – зауважив професор Штефан Штігер, завідувач кафедри психологічної методології.
Такий складний плач
Картина отриманих даних була вельми неоднозначна. Плач добровольців був пов’язаний з меншою кількістю позитивних і більшою кількістю негативних емоційних станів.
Учасники почувалися менш натхненними та пригніченими після проливання сліз. Інтенсивніший плач спричиняв сильніші емоційні ефекти. Найнегативнішим для психологічного стану виявився плач, пов’язаний із самотністю чи відчаєм. Менш негативну реакцію викликали сльози у відповідь на контент ЗМІ. Деякі з цих ефектів швидко зникали, тоді як інші розтягувались на годину. Однак наступного дня від них не залишалося й сліду майже ні в кого.
Не відкривши Америки, дослідники констатували, що жінки плакали частіше, ніж чоловіки, і що жіночі напади плачу були тривалішими та інтенсивнішими. Причини сліз також відрізнялися. Через самоту частіше ридали жінки, а чоловіки частіше робили це у відповідь на почуття безпорадності або повідомлення ЗМІ.
Те, як люди почувалися після плачу, залежало передусім від ситуації, в якій сльози виникали. «Дослідження показало, що плач не слід розглядати як спосіб автоматичного полегшення. Його емоційні ефекти сильно залежать від контексту, в якому він відбувається», – пояснила Ханна Граф, старша співавторка дослідження.
Робота команди спростовує поширену думку про те, що плач зазвичай приносить полегшення. Навпаки, плач є частиною складнішого емоційного процесу, кажуть психологи.
Фото: pexels.com
