Протягом усієї історії людства життя чоловіків було коротшим за жіноче. У середньому жінки живуть на 5,4 року довше за представників сильної статі. Щоб урешті з’ясувати причини цього, команда дослідників з Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка (Німеччина) звернулася за підказками до братів наших менших – тварин.
Під час дослідження науковці вивчили понад 1000 видів фауни, щоб визначити спільні еволюційні риси для видів, в яких одна стать живе довше за іншу.
Так, люди – не єдиний вид, для якого характерне триваліше життя жіночої статі. У 72 відсотків ссавців самки живуть в середньому на 12 відсотків довше за самців. А тривалість життя самок, наприклад, лосів, може бути більш ніж удвічі довшим за життя самців.
Тим часом у птахів самці, як правило, живуть довше за самок: у середньому на 5 відсотків у більшості видів (68%).
Ключові чинники – генетика, полігамія та виховання дітей
Згідно з висновками команди, одне з головних пояснень криється в наших хромосомах, одній з фундаментальних відмінностей між статями. У ссавців, як відомо, самки мають дві X-хромосоми, а самці – одну X- та одну Y-хромосому.
Керівниця дослідження Йоханна Штерк розповіла виданню BBC Science Focus, що, оскільки в чоловіків є лише одна Х-хромосома, будь-які шкідливі мутації на ній даватимуться взнаки. Якби була друга, вона, ймовірно, могла б компенсувати ці впливи. А тим часом жінки завдяки другій Х-хромосомі краще захищені від небажаних генетичних мутацій.
Докторка Штерк також зауважила: «Є так звана гіпотеза «токсичної Y-хромосоми»; вона передбачає, що Y-хромосома може нести генетичні елементи, які згубно впливають на здоров’я».
Тим часом у птахів усе навпаки. У самок – дві різні хромосоми: ZW. У самців – дві однакові: ZZ. Попри це не у всіх видів пернатих самці живуть довше.
«Деякі види продемонстрували картину, протилежну очікуваній. Наприклад, у багатьох хижих птахів самки більші за розміром і живуть довше за самців. Отже, статеві хромосоми можуть бути лише частиною історії», – зазначила пані Штерк.
Ще одним важливим чинником є репродуктивні стратегії. За словами науковиці, самці часто платять високу ціну за розмноження: «Щоб знайти пару, вони витрачають енергію на боротьбу із суперниками, що збільшує ризик травм та скорочує тривалість життя».
Як зазначили вчені, в питаннях пошуку партнерки самці птахів, як правило, моногамні, тоді як дуже малий відсоток самців ссавців зупиняється на одній партнерці.
Хоча найпривабливіший і найсильніший самець може дати більше потомства, витрачання біологічних ресурсів, необхідних для розвитку мускулатури чи рогів, негативно позначається на тривалості життя.
У моногамних видів конкуренція не така жорстка, тому й різниця в тривалості життя самців і самок незначна.
Наступним фактором, від якого залежить тривалість життя чоловіків та жінок, є виховання дітей. Можна було б очікувати, що стать, відповідальна за виховання дітей, розплачується за це коротшим життям. Але все навпаки.
«Ми виявили протилежне: особини, які здійснюють догляд за дітьми, часто живуть довше. Це особливо актуально для приматів, малюки яких довго залишаються залежними від матері», – розповіла пані Штерк.
Наприклад, дитинчата шимпанзе можуть залишатися з матерями до 10 років. А отже, що довше живе мати, то довше вона дбає про своє потомство. Тривале життя самки може гарантувати їй, що вона побачить, як її дитина досягне зрілості.
Результати дослідження опублікував журнал Science Advances.
Фото: Unsplash
