Серед людей з діабетом та зайвою вагою цукрозамінники досить популярні. Маючи солодкий смак, вони, на відміну від цукру, не містять калорій. Проте організації охорони здоров’я по всьому світу занепокоєні з приводу довгострокових наслідків вживання цих харчових добавок.
Експерти попереджають, що замінники цукру можуть:
- порушувати енергетичний обмін
- підвищувати ризик розвитку діабету
- спричиняти розлади травлення
- порушувати мікрофлору кишківника
- провокувати апетит
- підвищувати ймовірність серцево-судинних захворювань.
А тим часом нове дослідження вчених Чилійського університету показало, що популярні замінники цукру сукралоза та стевія негативно впливають на мікробіом кишківника та експресію генів, а отже, потенційно погіршують метаболічне здоров’я. І цей вплив може передаватися з покоління в покоління, наголосили науковці у статті, що її опублікував журнал Frontiers in Nutrition.
«Нас зацікавило те, що попри масове споживання цих добавок, поширеність ожиріння й таких метаболічних розладів, як інсулінорезистентність, не знизилася». Франсіска Конча Селуме, провідна авторка роботи.
Як проходило дослідження
Науковці поділили 47 мишей обох статей на три групи. Першій давали звичайну воду, другій – воду із сукралозою, третій – воду зі стевією (в кількості, що була зіставна з людськими нормами харчування).
Потім ці групи мишей розмножували протягом двох послідовних поколінь. Причому гризуни цих нових поколінь отримували лише воду.
Кожне покоління проходило тест на толерантність до глюкози, що виявляв інсулінорезистентність: тривожну ознаку діабету.
Дослідники також взяли у гризунів зразки екскрементів, щоб вивчити зміни в мікробіомі кишківника та концентрації коротколанцюгових жирних кислот. Вважається, що цукрозамінники впливають на коротколанцюгові жирні кислоти, порушуючи мікробіом кишківника.
Команда також вивчила експресію п’яти генів, що пов’язані з:
- бар’єрною функцією кишківника
- запаленням
- метаболізмом кишківника та печінки.
Ці гени допомогли науковцям отримати уявлення про негативний вплив підсолоджувачів на здоров’я. Зрештою науковці виявили, що різні підсолоджувачі мають різний вплив, що змінюється з часом.
Ось що задокументували дослідники:
- У першому поколінні новонароджених мишей ознаки порушення толерантності до глюкози спостерігалися лише у потомства чоловічої статі, що вживало сукралозу.
- У другому поколінні підвищений рівень цукру в крові натщесерце був виявлений у потомків чоловічої статі, які вживали сукралозу, та в потомків жіночої статі, які вживали стевію.
- В обох групах гризунів, які вживали цукрозамінники, спостерігався різноманітніший мікробіом, але нижча концентрація коротколанцюгових жирних кислот. Це вказує на те, що бактерії виробляли менше корисних метаболітів.
- У мишей, які ласували сукралозою, зміни у фекальній мікробіоті були серйознішими: в ній спостерігалося більше патогенних видів та менше корисних.
За словами дослідників, сукралоза протягом двох наступних поколінь запускає експресію генів, що пов’язані із запаленням, та пригнічує експресію генів, що пов’язані з метаболізмом. Стевія теж впливає на експресію генів, однак її вплив не передається більш ніж одному поколінню.
Ці ефекти, як правило, були найбільш виражені в першому поколінні та мали тенденцію до зниження у другому. Загалом ефекти, пов’язані з сукралозою, були послідовнішими та стійкішими протягом поколінь, зазначили науковці.
Зміни в толерантності до глюкози та експресії генів можна інтерпретувати як попереджувальні біологічні сигнали, що пов’язані з метаболічними або запальними процесами, додала команда.
«Мета цього дослідження не в тому, щоб спричиняти паніку, а в тому, щоб наголосити на необхідності подальших досліджень. Можливо, варто помірніше вживати ці добавки й далі вивчати їхні довгострокові біологічні ефекти», – підсумувала Франсіска Конча Селуме.
Фото: Unsplash
