Парадокс: чому ми поводимося, наче знаємо все, хоча це не так?

Як стверджують психологи, ця прихована упередженість мозку може бути причиною багатьох непорозумінь та конфліктів у нашому житті.

FacebookTwitterLinkedinTelegram

Багатьом із нас доводилося зухвало про щось судити, ніби ми маємо для цього всі необхідну інформацію, хоча насправді її було обмаль. Дослідники вважають цей парадокс перешкодою, що саботує наші рішення. Вони називають його «ілюзією адекватності інформації».

Цей парадокс переслідує чи не кожного з нас. Ми знаємо, що теоретично всього не знаємо, проте поводимося так, ніби володіємо всією правдивою інформацією, щоб підкріпити наші думки, рішення та судження про інших людей.

Ця прихована упередженість мозку змушує нас припускати, що ми справді знаємо все для ухвалення рішення. При цьому ми не беремо до уваги ключові деталі, бо в нас їх просто немає. Цей парадокс, стверджують психологи, може бути причиною багатьох непорозумінь та конфліктів у нашому житті.

«Ми керуємо нашим складним світом, використовуючи найкоротші шляхи», – зазначила в інтерв’ю BBC Science Focus Сандра Вітлі з Британського психологічного товариства.

За її словами, коли нам потрібно прийняти швидке рішення, ми ґрунтуємося на своєму досвіді. Часом ми маємо рацію, а часом – ні. На жаль, нині поширюється величезна кількість інформації, яка не є точною та потребує перевірки.

мозок у голові

Про що повідомили дослідники?

До нового дослідження цього парадоксу, результати якого опублікував журнал PLOS ONE, було залучено 1261 учасника. Вчені запропонували їм ухвалити рішення: об’єднати дві школи або залишити їх окремими.

Деяких учасників повідомили про всі плюси та мінуси злиття, натомість деякі знали лише про плюси, а деякі – лише про мінуси. При цьому ніхто з учасників не вважав, що має недостатньо інформації.

Можливо, не буде великим сюрпризом, але ті, хто мав інформацію на користь злиття, рекомендували об’єднати школи, тоді як ті, хто виступав за автономність шкіл, рекомендували їх не об’єднувати.

Але найбільше науковців спантеличило інше. Всі учасники вважали, що наявної в них інформації достатньо для ухвалення рішення. Ба більше: ті, хто мав лише половину інформації, відчували себе навіть впевненішими у своєму рішенні порівняно з тими, хто мав різнобічні аргументи.

Учасники, що не володіли всією інформацією, також припускали, що більшість інших людей ухвалять те саме рішення, що й вони. І навіть коли їм пізніше надали повну інформацію, вони зазвичай все одно дотримувалися свого первісного рішення.

Цей феномен, кажуть дослідники, приносить більше шкоди, ніж просто невелике збентеження. Він фактично змушує нас вважати, що наша суб’єктивна правда є об’єктивною і заважає розуміти та приймати погляди інших.

За словами пані Вітлі, результати дослідження «означають, що ми можемо зрозуміти, чому інші люди приймають ті чи інші рішення, а потім, можливо, пробачити їх за це».

Вона додала: «Коли необхідно ухвалити серйозне рішення, наприклад, якщо ви оцінюєте чийсь характер, важливо двічі перевірити свої джерела».

Фото: pixabay.com

FacebookTwitterLinkedinTelegram

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Прокоментувати

ТЕЛЕГРАМ

FACEBOOK

ПРО НАС

Логотип 50 Plus

50Plus – це медіа-ресурс про спосіб життя покоління 50+. Наша місія – надавати цікаву і корисну інформацію читачам та надихати їх на новому етапі життя.

ПІДПИСКА

Підпишіться на розсилку, щоб отримувати щотижневий дайджест.

RU