Послання, що вигравіюване на майстерно виробленому кубку з некрополя Айн-Самія, може мати зовсім інший зміст, ніж раніше думали вчені. Так вважає команда дослідників з Цюрихського університету (Швейцарія) та Торонтського університету (Канада).
Артефакт, відомий в наукових колах як чаша Айн-Самія, археологи виявили ще в 1970 році у статусному похованні на Західному березі річки Йордан.

Кубок заввишки 7,5 см з вигравіюваною на ньому химерною напівлюдиною-напівтвариною датували проміжним бронзовим віком: 2650-1950 роками до нашої ери. Тоді цей регіон був заселений кількома кочовими громадами.
Найімовірніше, чашу виготовили в Південній Месопотамії близько 4300 років тому. Срібло для цього привезли з території сучасної Сирії або Іраку, розповіло видання Independent.
Нове тлумачення гравюр
Раніше дослідники стверджували, що гравюри кубка зображують світ хаосу з рослинами, тваринами та людьми, яким править змій. Деякі археологи припускали, що на чаші відображено вавилонський міф про створення світу «Енума Еліш». У ньому розповідається про те, як бог на ім’я Мардук переміг надприродну істоту хаосу на ім’я Тіамат.

Однак автори нового дослідження, опублікованого виданням Journal of the Ancient Near Eastern Society, вважають: версія про вавилонський міф неправдива. Річ у тім, що цей кубок значно старший за цей міф.
На думку дослідників, на гравюрі вигравіюване одне з найдавніших космологічних зображень у світі. Майстер відтворив походження космосу – перехід Всесвіту від хаосу до впорядкованості. Сонце, що сходить, розсіює хаос та оновлює світ.
Згідно з новим тлумаченням, тут зображено час, «коли небо та земля, тварини та рослини були злиті докупи». На думку дослідників, на гравюрі поєднані елементи різних міфів та легенд з усієї стародавньої Месопотамії.
Один із мотивів, приміром, показує людей, що тримають сонячні дзеркала. Це може бути алюзією на малюнок небесного човна, який можна побачити на 11 500-річній кераміці з турецького храмового комплексу Гьобеклі-Тепе.
«На кубку з Айн-Самії немає сцен з «Енума Еліш», оскільки він старший за вавилонський міф про створення світу більш ніж на тисячоліття», – зауважили дослідники.
«Сцени зображують перехід від хаосу до структурованого всесвіту, захищеного від хаосу божествами. Особлива увага приділяється народженню божества Сонця та його подальшій подорожі космосом», – наголосила команда.






