У вигрібній ямі давньоримського фастфуду, знайденому на іспанському острові Майорка, дослідники виявили 165 кісток співочого дрозда (Turdus philomelos). Команда вважає, що ці птахи були популярною закускою серед відвідувачів.
Утім, як зазначили археологи, дроздів і нині інколи вживають в їжу на Майорці. «Можу сказати з особистого досвіду, що смаком вони більше нагадують дрібну дичину на кшталт перепелів, ніж курку», – розповів виданню Live Science Алехандро Валенсуела, науковий співробітник Середземноморського інституту передових досліджень (Майорка).
Про що дізналися науковці?
У статті за результатами дослідження, опублікованій в Міжнародному журналі остеоархеології, Валенсуела виклав докладний аналіз кісток тварин, виявлених у фастфуді древньої Поллентії.
Це місто римляни заснували після завоювання Балеарських островів у 123 році до нашої ери. Поллентія швидко розвинулася, розрослася та стала популярним портом з форумом, храмами, цвинтарем та магазинами.
Один із цих магазинів, ймовірно, функціонував як попина – невеликий заклад швидкоїжі, де збиралися місцеві жителі, аби перекусити та випити вина. До слова, археологи виявили в цьому закладі шість великих амфор, вбудованих у прилавок.
Поблизу розташовувалася вигрібна яма завглибшки чотири метри. Вона була заповнена сміттям, зокрема битим керамічним посудом, що допоміг датувати час активності закусочної: між 10 та 30 роками нашої ери. Також у смітнику вчені виявили безліч кісток ссавців, риб та птахів.
Але Валенсуелу та його колег більш за все зацікавило місце дрібних птахів у раціоні стародавніх мешканців Майорки. Річ у тім, що тендітні кістки цих пернатих зазвичай погано зберігаються протягом такого значного відрізка часу. Однак у досліджуваній ямі кісток співочих дроздів було більше, ніж решток інших птахів.
За словами Валенсуели, у смітнику здебільшого зустрічалися черепи та грудні кістки дроздів, але майже не було кісток кінцівок та верхньої частини грудини, які пов’язані з м’ясистою частиною птиці. Це свідчило про те, що птахів готували, видаляючи грудину. Цей метод давав кухарю можливість швидко приготувати закуску – або на грилі, або на сковороді, зберігаючи при цьому соковитість.
Команда археологів дійшла висновку, що «дрозди широко вживалися в їжу, становлячи частину повсякденного раціону та міської продовольчої економіки» Поллентії.
Історичні записи свідчать, що римські мисливці часто ловили співочих птахів великими зграями, використовуючи сітки або ями-пастки, та продавали їх у роздрібні магазини, де їх нерідко готували та продавали як швидкоїжу.
Знайдені у вигрібній ямі уламки посуду можуть вказувати на те, що дроздів подавали на тарілках. Однак, враховуючи невеликий розмір птахів і формат вуличної їжі, цілком імовірно, що їх також могли подавати на шампурах (чи патичках). Обидва варіанти можливі, сказав Валенсуела.
Знахідки у вигрібній ямі древнього фастфуду показали, що давні римляни їли у цьому закладі не лише дроздів, а й домашніх курей (Gallus gallus) та європейських кроликів (Oryctolagus cuniculus).
Як зазначив Валенсуела, у давньоримських містах підхід до харчування був динамічним, а «вулична їжа була основним компонентом міського життя».
