Науковці, котрі вивчали меланін помаранчевого та червоного кольору в пір’ї птахів, виявили, що його вироблення допомагає запобігати пошкодженню клітин.
А що стосовно людей? Виявляється, пігмент у рудому волоссі також має приховану силу, про яку ми не знали. Цей пігмент називається феомеланін, і для його синтезу необхідна амінокислота цистеїн. Однак надмірне накопичення цистеїну у клітинах може призвести до окисного ушкодження, розповіло видання Science Alert.
Згідно з дослідженням команди Національного музею природничих наук Іспанії, люди з генетичними варіантами, які відповідають за руде волосся, можуть мати особливі клітини, що здатні перетворювати на пігмент надлишок цистеїну, який організм отримує з харчів або довкілля.
Використовуючи як модель зебрових зябликів, учені довели, що феомеланін може відігравати захисну роль у підтримці здоров’я клітин.
Дослідники провели експеримент за участю самців зябликів, не здатних виробляти феомеланін. Під час місячного годування надлишком цистеїну в цих птахів спостерігався вищий рівень окисного ушкодження, ніж у тих, хто міг виробляти цей пігмент.

Самки зебрових зябликів не виробляють феомеланін. Тож препарат, що блокує його виробництво, на них не вплинув. Утім, у них теж спостерігалися ознаки дещо вищого рівня окисного ушкодження за додаткового годування цистеїном порівняно з самками, яким додатковий цистеїн не давали. Ці результати свідчать, що надлишок цистеїну сприяє ушкодженню клітин, а вироблення феомеланіну може від цього захистити.
У людей вироблення феомеланіну зосереджене в губах, сосках та геніталіях. Але в рудоволосих він присутній також у волоссі та шкірі.
Дослідники вважають, що генетичні варіанти, які сприяють виробленню феомеланіну, ймовірно, допомагають клітинам підтримувати баланс цистеїну, використовуючи його надлишок для виробництва феомеланіну.
«Ці результати є першим експериментальним підтвердженням фізіологічної ролі феомеланіну, а саме його здатності запобігати токсичному впливу надлишку цистеїну, що допомагає краще зрозуміти ризик розвитку меланоми та еволюцію забарвлення тварин», – написали автори дослідження у звітній статті.
Результати дослідження опублікував журнал PNAS Nexus.
Фото: Unsplash






