Команда археологів Хайфського університету (Ізраїль) та Кельнського університету (Німеччина) повідомила про виявлення у древньому місті Гіппос, поблизу Галілейського моря, унікальної будівлі. У ній близько 1600 років тому розташовувався будинок для людей похилого віку. Ймовірно, перший із відомих науковцям.
Відкриття пролило нове світло на системи соціального забезпечення у стародавньому світі.
Що побачили вчені?
У центрі знахідки – багато прикрашений мозаїчний медальйон із грецьким написом: «Мир старим людям». Дослідники датували мозаїку кінцем IV або початком V століття н. е. Вони виявили напис на видному місці – на одній з будівель житлового кварталу. Науковці вважають, що вона виконувала важливу соціальну функцію, пов’язану з доглядом за людьми похилого віку.
На думку авторів дослідження, цей напис є найпершим матеріальним свідченням існування організованої установи, діяльність якої була присвячена догляду за літніми людьми. Хоча історичні тексти V та VI століть і згадують установи для людей похилого віку, археологічних доказів цього раніше не виявляли. Таким чином, знахідка в Гіппосі є істотним внеском у вивчення стародавніх соціальних інститутів.
Доктор Майкл Ейзенберг, керівник розкопок із Хайфського університету, наголосив на ширшому значення відкриття. Воно демонструє, що турбота про людей похилого віку була вкорінена в суспільстві задовго до появи сучасних систем соціального забезпечення.
«Турбота про літніх членів суспільства була усталеною соціальною цінністю близько 1600 років тому», – сказав науковець.
Професор Грегор Стааб і докторка Арлета Ковалевська з Кельнського університету опублікували результати дослідження знахідки в науковому журналі Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik. У своїй статті вчені стверджують, що текст та місце, де виявили медальйон, переконливо свідчать про наявність офіційного будинку для людей похилого віку. Напис адресований безпосередньо цим людям, що в археологічному контексті є рідкісною та прямою вказівкою, розповіло видання Arkeonews.
Місто Гіппос, також відоме як Сусіта, було великим візантійським християнським поселенням та єпископським центром. Його вирізняла велична архітектура базиліки, церков, театрів та широких вулиць з колонадами. Нещодавно виявлена установа з догляду за людьми похилого віку розташовувалась поблизу перетину двох головних доріг, тобто була інтегрована в повсякденне міське життя.
Команда дійшла висновку, що мозаїчний медальйон, імовірно, розташовувався біля входу до будівлі, символізуючи духовне благословення та вітальне послання його жителям. На думку вчених, ця установа відображає ранні християнські цінності, які заохочували колективну відповідальність та турботу, що виходили за межі традиційних сімейних структур.
Цей медальйон також може виявитись одним із найраніших матеріальних прикладів на Святій Землі, які демонструють прийняття на себе християнською громадою соціальних обов’язків, що раніше були покладені на сім’ю. Дослідники вважають це ключовим моментом в еволюції організованої соціальної допомоги.
Отже, дивовижне відкриття не лише поглибило розуміння візантійського суспільства, але й повідало довгу історію інституційної турботи про людей похилого віку. Це питання є вельми актуальним і нині.
