50Plus 
Зразки було зібрано 2020 року на ділянці «Mary Anning 3», де колись були озера, струмки й болотисті береги. Місце розташоване в Глен Торрідан на горі Шарп у кратері Гейла. Мільярди років тому вода багаторазово наповнювала й висихала тут, унаслідок чого утворилися глинисті мінерали, які добре захищають і зберігають органіку.
Нове дослідження виявило 21 органічну молекулу в глинистому пісковику віком приблизно 3,5 млрд років. Сім із них раніше ніколи не виявляли на Марсі. NASA охарактеризувало це як «найрізноманітнішу колекцію органічних молекул, яку будь-коли знаходили на Червоній планеті».
Що таке «органічні молекули» і звідки вони могли взятися
Органічні молекули — це сполуки на основі вуглецю. Живі організми використовують їх, але вони можуть утворюватися й без біології: у звичайній хімії, у геологічних процесах або надходити із метеоритів та міжпланетного пилу. Тому знахідка викликає великий інтерес, але не є прямим доказом життя.
Марс уже давав багато підказок: Curiosity знаходив свідчення існування озер і струмків, шаруваті мулові породи, а в попередніх дослідженнях у кратері Гейла вже виявляли органіку. У 2025 році дослідники повідомляли про найбільші довголанцюгові вуглеводні на Марсі — такі як декан, ундецан і додекан. Новий зразок із «Mary Anning 3» додає різноманітності молекул.
Мінілабораторія всередині марсохода
Curiosity має мініатюрну лабораторію в корпусі — інструмент Sample Analysis at Mars (SAM). Зонд свердлить породу, подрібнює її в порошок і передає SAM. Інструмент нагріває зразок і аналізує виділені гази.
«Сам факт, що нам вдалося вперше на Марсі виконати цей вид хімічного експерименту, уже був досягненням, — впевнений Чарльз Мейлеспін, головний дослідник SAM у Космічному центрі Ґоддарда NASA і співавтор дослідження. — Але тепер, коли ми набули досвіду, ми готові проводити подібні експерименти й під час майбутніх місій».
SAM виявив низку циклічних (кільцевих) органічних молекул, зокрема триметилбензен, тетраметилбензен, метилбензоат, дигідронафтален, нафталін, бензотіофен і метилнафталін.
Деякі з них були в крихітних кількостях. Але на Марсі й слід може бути скарбом.
Знайомі форми і натяки на азот
Одний із найцікавіших сигналів вказував на азотовмісний гетероцикл — кільце атомів, у якому є азот. Подібні структури є в молекулах, важливих для життя на Землі, зокрема в РНК і ДНК.
«Це відкриття має велике значення, бо такі структури можуть бути хімічними попередниками складніших азотовмісних молекул, — пояснює Емі Вільямс з Університету Флориди, провідна авторка дослідження. — Азотовмісні гетероцикли раніше не знаходили на поверхні Марса й не підтверджувалися в марсіанських метеоритах».
Автори дослідження висловлюються обережно, адже зонд не може підтвердити, чи походять ці молекули від біології, від неабіологічної хімії чи з метеоритів. Дані вказують на складну органічну хімію, але не на життя.
Чи принесли органіку метеорити?
Ще одна помітна молекула — бензотіофен, яка містить вуглець і сульфур. Такі сполуки знаходили в багатих на вуглець метеоритах. Деякі вчені вважають, що метеорити підкидали молодим планетам передумови для хімії, яка могла б допомогти в розвитку життя.
Щоб перевірити результати марсохода, дослідники провели порівняльні експерименти на Землі з відомим вуглеценасиченим метеоритом, що впав в Австралії у 1969 році і має вік понад 4 млрд років. І виявлені в ньому сполуки були схожі на ті, що виявили в «Mary Anning 3», у тому числі бензотіофен.
Це відповідність не доводить, що марсіанська органіка обов’язково прийшла з метеоритів. Але вона показує: можливо, Curiosity виявив фрагменти давньої макромолекулярної органіки, яка збереглася в породі.
Автори дослідження вважають, що знайдені молекули, ймовірно, є продуктами розпаду древнього макромолекулярного матеріалу — великої органічної речовини, закритої в осадових породах кратера Гейла.
«Для мене одкровення цієї місії було не лише в тому, що Марс був придатним для життя, — сказав Ашвін Васавада, науковий керівник проекту Curiosity у Лабораторії реактивного руху НАСА. — А в тому, наскільки неймовірно сприятливим він був».
Повернення зразків — ключове завдання
Утім Curiosity досі не може відповісти на головне питання: чи існувало колись життя на Марсі?
Марсохід може виявляти органіку й знаходити породи, що формувалися в придатних для життя умовах. Але він важко відрізняє органіку, створену життям, від органіки незв’язаної з біологією.
«Щоби повністю відповісти на питання про зв’язок цих органічних молекул із життям на Марсі, нам потрібно доставити зразки з Марса й дослідити їх у наших лабораторіях на Землі. Повернення зразків Perseverance із Марса залишається головним пріоритетом планетної спільноти»,— зазначила Бріоні Горґан з Університету Перд’ю
Ось чому програми повернення зразків мають центральне значення для марсіанської науки. Прилади на Землі можуть аналізувати такі зразки набагато потужніше, ніж будь-який зонд.
Дослідження опубліковане в журналі Nature Communications.
За матеріалами ZME Science
Фото: NASA
