Науковці Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США (NASA, НАСА) вивчили геохімічні карти гірських порід, створені марсоходом Perseverance у кратері Єзеро за допомогою приладу для рентгенівської літохімії – PIXL. Для інтерпретації даних марсохода команда використала алгоритм ідентифікації мінералів стехіометрії (MIST).
Учені виявили понад два десятки типів мінералів, які протягом довгої, динамічної історії Червоної планети взаємодіяли з водою. За словами команди, це свідчить про те, що у кратері Єзеро не раз існувало придатне для життя середовище.
Про що дізналися дослідники?
Аспірантка Університету Райса (США) Елеанор Морленд, яка очолила дослідження, зауважила: «Мінерали, які ми знайшли в Єзеро, підтверджують множинні зміни флюїдів рідини, що відрізняються за часом. Це свідчить про те, що в історії Марса було кілька моментів, коли вулканічні породи взаємодіяли з рідкою водою, а отже, в цьому місці неодноразово існувало середовище, потенційно придатне для життя».
Кратер Єзеро, марсіанський регіон діаметром 45 км, досліджується марсоходом НАСА Perseverance з моменту його прибуття на Червону планету в лютому 2021 року. Головна мета марсохода – пошук ознак стародавнього життя.
Дані, отримані Perseverance, підтвердили, що на місці кратера колись було древнє озеро та річкова дельта. Останнє дослідження показало, що умови, за яких життя є гіпотетично можливим, імовірно, виникали на Марсі неодноразово протягом усієї його історії.
Мінерали, виявлені у кратері Єзеро, показали три типи взаємодії рідин, розповіло видання Daily Mail.
Перша група мінералів – гриналіт, гізінгерит і фероалюмоцеладоніт – утворилася у гарячій кислій воді на дні кратера.
Гриналіт – багатий на залізо мінерал, що утворюється в умовах високих температур та кислотності. Гізінгерит – глиноподібний мінерал, що є результатом реакції вулканічних порід з кислою водою. А ферроалюмоцеладоніт – складніший мінерал, що утворюється у вулканічних породах, які зазнали впливу гарячих кислих рідин. Ці породи є одними з найдавніших, проаналізованих у ході дослідження. Їхнє формування в екстремальних умовах робить їх найменш сприятливими для життя через високі температури та кислотність.
Співавторка дослідження Кірстен Зібах, доцентка кафедри наук про Землю, зазначила: «Ці спекотні, кислотні умови були б найскладнішими для життя. Але на Землі життя може зберігатися навіть в екстремальних умовах, таких як кислотні водойми Єлловстоуна, тож це не виключає можливості існування життя».
Друга група мінералів утворилася в помірній, майже нейтральній воді, що свідчить про сприятливіші умови для можливого життя на великій території кратера. З цих мінералів глиноподібний міннесотаїт був знайдений як на дні кратера Єзеро, так і у верхній його частині. Тим часом кліноптилоліт виявили лише на дні.
Третя група сформувалася у низькотемпературних лужних рідинах, в умовах, що є придатними з огляду на життя на сучасній Землі. Сепіоліт із цієї групи – поширений на Землі метаморфічний мінерал, що утворився за помірних температур і лужних умов, був виявлений на всіх територіях, досліджуваних марсоходом. Наявність цього мінералу вказує на значне поширення рідкої води, що створила придатні для життя умови та заповнила відкладення по всьому кратеру Єзеро.
«Ці мінерали свідчать про те, що в Єзеро з часом відбувся перехід від більш жорстких, гарячих, кислих рідин до нейтральних та лужних, а такі умови, як ми вважаємо, більшою мірою сприяють виникненню життя», – пояснила пані Морленд.
Оскільки зразки з Червоної планети неможливо підготувати або відсканувати з такою самою точністю, як земні породи, команда створила для підтвердження результатів модель поширення невизначеності. Використовуючи статистичний підхід, MIST неодноразово перевіряв ідентифікацію мінералів з огляду на потенційні помилки, подібно до того, як метеорологи прогнозують поширення ураганів, проводячи кілька симуляцій.
«Наш аналіз помилок дає можливість надавати рівні достовірності кожному збігу мінералів. MIST не лише інформує вчених та учасників місії Mars 2020, але й створює цінний мінералогічний архів кратера Єзеро», – сказала пані Морленд.
Кожне нове відкриття мінералів на Червоній планеті не лише наближає вчених до розуміння того, чи існувало колись життя на Марсі, але й допомагає Perseverance вибирати зразки для повернення на Землю.
Фото: Unsplash
