Ніла Іваненко 
У 1750 році до нашої ери месопотамець на ім’я Нанні був настільки розчарований міддю, яку він купив у торговця Еа-насіра, що вирішив написати офіційну скаргу на глиняній табличці. Нині ця табличка бронзової доби є найстарішою скаргою клієнта, яка відома науковцям.
Утім, писемність та торгівля мають нероздільну історію. Деякі з найдавніших прикладів писемності, що збереглися, – це інвентарні та бухгалтерські книги, записані стародавнім месопотамським клинописом.
Оскільки мідь є ключовим компонентом тієї самої бронзи, на честь якої було названо століття, не дивно, що суперечки навколо неї часом ставали напруженими.
Однак в ті часи було не так просто повідомити компанії, що ви не задоволені отриманим товаром. Сердитий покупець не мав можливості скористатися службою підтримки клієнтів або послугами немиготливого бота ШІ, на якого можна було б накинутися. Обурений Нанні міг лише висікти свої претензії Еа-насіру на глині та відправити їх за допомогою особи, що доставляла повідомлення. Нині таких людей називають кур’єрами.
Нанні щільно покрив текстом скарги всю табличку з обох боків, не залишивши жодного порожнього дюйма глини, розповіло видання Science Alert.
Зміст табличка розміром 11,6 на 5 сантиметрів був перекладений з аркадської мови сиріологом Адольфом Лео Оппенгеймом та опублікований в його книзі 1967 року «Листи з Месопотамії».
Що було в тексті?
Нанні, зокрема, писав: «Ви поклали зливки міді, які були неякісними, перед моїм посланцем і сказали: якщо хочеш їх взяти, бери, якщо не хочеш, йди!». Дослідники припустили, що, ймовірно, покупець вже віддав продавцеві гроші за замовлену мідь, але невдовзі зрозумів, що це, можливо, був не наймудріший його крок.
Попри те, що завдяки цій скарзі Еа-насір увійшов в історію як жахливий торговець міддю, схоже, він був скрупульозним хранителем записів. У 1920-х роках табличку виявили під час розкопок міста Ур, що на території сучасного Іраку, учасники археологічної експедиції з Пенсільванського університету. Артефакт знайшли разом з декількома іншими табличками, адресованими тому самому бізнесмену-невдасі в місці, де, ймовірно, колись було його житло. Еа-насір, схоже, розлютив чимало своїх клієнтів.
Отже, скарга Нанні була не єдиним таким документом. Але вона виявилася найстарішою та найуїдливішою.
«За що ти ставишся до таких, як я, з такою зневагою? Я посилав таких же достойних, як я, гінців, щоб вони забрали мішок із моїми грошима (залишеними у тебе), але ти поставився до них з презирством, кілька разів відсилаючи їх назад з порожніми руками», – гнівався Нанні.
Вважається, що у III тисячолітті до нашої ери торговці привезли з Дільмуна кілька сотень кілограмів міді до Південної Месопотамії, зокрема й до міста Ур. Однак на той час, коли Нанні написав свою скаргу в 1750 р. до н. е., торгівля міддю в Дільмуні занепала. І якщо Еа-насір справді поводився нечесно зі своїми клієнтами, це могло бути пов’язане з виснаженням запасів міді.
«Тепер ти повинен повернути мені мої гроші повністю. Візьми до уваги, що відтепер я не прийму від тебе міді, яка не буде якісною. Я відтепер вибиратиму і прийматиму окремі зливки на власному дворі», – зауважив ошуканий покупець.
Ми ніколи не дізнаємося, чи повернув Нанні свої гроші, але останнє слово, безумовно, було за ним.
До того ж Книга рекордів Гіннесса офіційно визнала табличку Нанні найстарішою в історії зафіксованою скаргою клієнта.
