Команда біологів з Каліфорнійського університету в Берклі та Мічиганського університету (США) виявили, що протягом доби дикі африканські шимпанзе споживають приблизно стільки ж алкоголю, скільки міститься в 1-2 людських порціях спиртного.
Звісно, всі чули про диких тварин, які «напиваються» гнилими фруктами і творять дурниці. Але скільки алкоголю вони насправді вживають? Автори нового дослідження вивчили поведінку групи диких шимпанзе, поставивши перед собою непросте завдання збору та аналізу їхньої сечі. І врешті дізналися про алкоголізм цих приматів чимало нового.
Як проходило дослідження?
Простим інструментом для визначення рівня алкоголю в організмі людей є алкотестер. Але для шимпанзе біологи знайшли альтернативне рішення.
Під час 11-денної поїздки до Нгого – найбільшої популяції шимпанзе, що мешкає в Національному парку Кібале (Уганда), – дослідники створили неглибокі пластикові контейнери для збирання сечі, нанизавши їх на роздвоєні палиці. Взявши зразки з контейнерів, а також сечу, зібрану з калюж та листя в лісі, команда отримала достатньо матеріалу для аналізів.
Результати показали, що більшість зразків містили етилглюкуронід – продукт, що утворюється при розщепленні алкоголю в організмі. Це свідчить про те, що шимпанзе вживають в їжу значну кількість фруктів, що забродили. А отже, раціон приматів містить багато етанолу, розповіло видання IFLScience.

Науковці виявили, що тільки в чотирьох зразках із 20, які були взяті в 19 різних шимпанзе, концентрація етанолу не перевищувала 500 нанограмів на мілілітр. У людському організмі концентрація етанолу, вища за 500 нанограмів на мілілітр, буває після вживання пари порцій спиртного.
«У нанограмах на мілілітр ці показники значно перевищують деякі клінічно та судово-медично граничні значення для людини», – зазначив професор інтегративної біології Роберт Дадлі, автор дослідження.
«Ми виявили численні фізіологічні докази вживання алкоголю шимпанзе. Якщо й були якісь сумніви стосовно того, що в довкіллі достатньо алкоголю, аби тварини відчували його дію аналогічно до людини, то тепер вони розвіялись», – додав Олексій Маро, перший автор дослідження.
Результати дослідження опублікував журнал Biology Letters.
Фото: Unsplash






