Згідно з новим дослідженням, у Карибському морі, поблизу Національного парку Тортугеро, гід з риболовлі Гарвін Ватсон виявив на глибині 37 метрів дуже дивну тварину. Він виловив, а потім відпустив майже двометрову акулу з білими очима та яскраво-помаранчевим забарвленням.
«Складно було повірити в побачене. Ця помаранчева акула, що сяє на сонці, була чимось надзвичайним», – розповів Ватсон виданню Live Science.
У тварини сімейства Ginglymostoma cirratum – акула-нянька – біологи-океанографи з Федерального університету Ріо-Гранде (Бразилія) діагностували так званий ксантизм. Для цього рідкісного захворювання характерне посилення жовтої або золотистої пігментації шкіри. Ба більше, бідолашна акула також страждала на альбінізм.
Про що повідомили науковці?
Команда дослідників уже стикалася із ксантизмом в кількох тварин. Але це перший зафіксований випадок яскраво вираженої жовтогарячості в акули-няньки.
Дослідники поговорили з Ватсоном та роздивилися фотографії акули-няньки. Вони зазначили, що акула не мала звичних чорних райдужних оболонок, і дійшли висновку, що вона, ймовірно, була альбіносом. Наявність в неї альбінізму робить її ще більш неординарною.
Попереднє дослідження 2018 року задокументувало цей комбінований стан, відомий як альбіно-ксантохромізм, у скатів виду Raja montagui, що мешкають в Ірландському морі.
Команда бразильських науковців, що продовжує вивчати феномен жовтогарячої акули-няньки, пов’язує її аномальну пігментацію передусім із генетикою. Однак є й інші фактори, що можуть сприяти дивному забарвленню. Наприклад, стресове довкілля, підвищення температури океану через зміну клімату та гормональний дисбаланс.
Провідна авторка дослідження Маріоксис Масіас-Куяре, докторантка в галузі біологічної океанографії, зауважила, що ксантизм найчастіше виникає з генетичних причин. Але щоб точно визначити, що ще впливає на аномальну пігментацію акул, команді потрібні додаткові дослідження,
Подив учених викликав той факт, що акула-нянька дожила з таким забарвленням. до зрілого віку. Зазвичай тварини еволюціонують, набуваючи певних кольорів для кращої асиміляції у своєму середовищі. Тож яскраво-помаранчевий колір, що не властивий цьому виду, міг би стати проблемою для виживання акули. Але цього, на щастя, не сталося.
Звіт про своє дослідження науковці опублікували в журналі Marine Biodiversity.
