Знаменитий Національний парк Гранд-Каньйон на півночі Аризони є всесвітньо відомим туристичним об’єктом та однією з візитівок США. Попри це історія Великого каньйону досі залишалася мало відомою серед його численних відвідувачів, а також вважалася суперечливою серед науковців.
За даними Служби національних парків США (NPS), протягом тривалого часу виникнення цього величного каньйону з крутими схилами вчені найчастіше пояснювали зрушенням тектонічних плит та ерозією річки Колорадо.
Свіжа версія
Гранд-Каньйон завглибшки 1857 метрів тягнеться на 446 км вздовж річки Колорадо, що «вимиває гірську породу протягом останніх п’яти-шести мільйонів років», повідомили в NPS.
Однак нове дослідження, результати якого опублікував журнал Geology, запропонувало нову сміливу теорію стосовно виникнення цього природного дива. Науковці пов’язали утворення Гранд-Каньйону з іще одним географічним об’єктом – Аризонським метеоритним кратером (або Кратером Беррінджера).
Цей кратер діаметром 1200 метрів, що розташований за більш ніж 200 км на південний схід від Гранд-Каньйону, утворився близько 56 000 років тому внаслідок падіння великого залізо-нікелевого астероїда. Автори дослідження висунули гіпотезу, згідно з якою удар спровокував зсув у Великому каньйоні, що значною мірою вплинув на його формування. Ймовірно, цей зсув перекрив річку Колорадо та утворив у каньйоні палеоозеро, якого більше не існує.
Однак без відповіді залишилося питання про те, як і коли до печери Стентона на території парку Гранд-Каньйон потрапили великі уламки деревини та сліди життєдіяльності давніх людей? Річ у тім, що вхід до печери розташований на висоті понад 45 метрів над річкою, розповіло видання Daily Mail.
«Для цього знадобилася б повінь в 10 разів сильніша, ніж будь-яка з тих, що сталися тут протягом останніх кількох тисяч років», – зауважив професор Університету Нью-Мексико Карл Карлстром, один з авторів дослідження.
«Або, можливо, це дуже стародавні відкладення, що залишилися після того, як річка промила дно, або, може, вони потрапили сюди з палеоозера, що утворилося внаслідок лавової греблі чи зсуву? Нам потрібно було дізнатися вік печерних відкладень», – розповів він.
Дослідження Карлстрома та його колег довели, що вік дерев’яних корчів у печері такий самий, як у Метеоритного кратера та зсувної греблі – 56 000 років. Урешті дослідники дійшли висновку: оскільки часові показники збігаються, астероїд, який створив величезний кратер, міг також спричинити й зсув. Цей зсув призвів до утворення палеоозера, що своєю чергою створило греблю на річці Колорадо. Гребля посприяла скупченню води, що зрештою спричинила сильні повені, які затопили печери в каньйоні й викликали подальшу ерозію.
Результати цього дослідження привернули увагу суспільства особливо після того, як північний край Гранд-Каньйону зазнав значних пошкоджень внаслідок лісової пожежі Dragon Bravo. Вона досягла цього району минулого тижня, знищивши будівлі історичного готелю Grand Canyon Lodge та декілька інших споруд.
Фото: pixabay.com
1 коментарів
Гранд-Каньйон завглибшки 1857 метрів