Нове дослідження археологів з Єврейського університету в Єрусалимі засвідчило, що неандертальці практикували різні методики приготування їжі.
Аналіз кісток тварин із двох печер на півночі Ізраїлю засвідчив: різні групи доісторичних людей, що жили приблизно в один час, обробляли м’ясо в різний спосіб.
«Усередині популяції неандертальців було кілька окремих груп, які практикували різні способи обробітку продуктів», – зазначила Анаель Жаллон, провідна авторка дослідження.
Про що дізналися вчені?
Команда Жаллон вивчила сліди порізів на 249 фрагментах кісток віком від 70 000 до 50 000 років з печери Амуд та на 95 фрагментах кісток віком від 60 000 до 50 000 з печери Кебара. Ці печери розташовані на відстані близько 70 кілометрів одна від одної. Неандертальці мешкали в них переважно взимку. Відомо, що жителі обох печер використовували схожі крем’яні знаряддя, розповіло видання The Guardian.
Аналіз фрагментів кісток, що були виявлені у 1990-х роках, показав: обгорілі та фрагментовані зразки частіше зустрічалися в печері Амуд, і що обидві групи мали схожий раціон, до якого входило м’ясо таких тварин, як гірські газелі та лані.
Кістки великих тварин, таких як тури, археологи частіше знаходили в печері Кебара. Однак Жаллон зазначила, що, можливо, зразки з Кебари було легше ідентифікувати, а неандертальці з Амуда могли обробляти таких тварин в іншому місці.
Дослідники детально проаналізували сліди порізів на 43 зразках кісток з печери Амуд і 34-х – з печери Кебар та виявили низку відмінностей між ними.
«Навіть порівнюючи лише довгі кістки газелей, ми виявили на зразках з Амуда більш високу щільність порізів, більшу кількість порізів, що перетинаються, меншу кількість прямих ліній та більше вигнутих», – сказала Жаллон.
Команда запропонувала кілька версій, які пояснювали ці відмінності у відмітинах на кістках. Можливо, різні методи обробітку туш були зумовлені тим, що до цих дій було залучено різну кількість людей. До того ж м’ясо жителі печер могли обробляти на різних стадіях розкладання. Зрештою, різні способи його оброблення та приготування могли залежати від харчових уподобань.
Доктор Метт Поуп з Університетського коледжу Лондона, який не брав участі в роботі, зауважив: «Майбутні дослідження нададуть альтернативні пояснення цих відмінностей, але дослідження в його нинішньому вигляді є переконливим нагадуванням про те, що не існує монолітної культури неандертальців». За його словами, їхня популяція складалася з кількох груп, що мешкали неподалік одна від одної, але способи життя в них могли в чомусь різнитися.
Результати дослідження опублікував журнал Frontiers in Environmental Archaeology.
