Ніла Іваненко 
Дивовижне відкриття зробила на острові Розей Оркнейського архіпелагу (Шотландія) майбутня археологиня Кеті Джосс. Студентка Інституту археології Університету гірських районів та островів (UHI) разом із колегами працювала на розкопках поблизу ферми Скайл. Команда досліджувала низку великих середньовічних будівель.
На другий тиждень робіт Кеті Джосс раптом натрапила на витвір стародавнього скульптурного мистецтва: майстерно вирізану голову з червоного пісковику – з пасмами волосся, заплющеними очима та ледве помітною безтурботною усмішкою. Ця приголомшлива знахідка запропонувала вченим підказки про середньовічне минуле цього місця. Голова може бути пов’язана з тутешніми величними спорудами, наприклад, собором Святого Магнуса.
«Це надзвичайно захопливий артефакт. За роки розкопок у Скайлі та Вірку – сусідній вежі – ми виявили безліч тонко оброблених фрагментів червоного пісковику, але нічого подібного до цієї голови серед них не було», – розповіла докторка Сара Джейн Гіббон, керівниця розкопок.
Що ще відомо про кам’яну голову?
Червоний пісковик з жовтими вкрапленнями, з якого вирізана голова, ймовірно, походить з острова Едей. Це такий самий матеріал, з якого споруджували деякі тутешні будівлі, зокрема, старовинну парафіяльну церкву Святої Марії.
Керівниця розкопок зазначила, що заплющені очі, асиметричні брови та м’яка посмішка передають індивідуальність характеру цього образу значно витонченіше, ніж багато аналогічних різьблених виробів тієї самої епохи.
Археологи звернули увагу на зламаний ніс. Можливо, голову пошкодили навмисно ще багато років тому. Або ж скульптурне зображення постраждало випадково, пише Arkeonews. «Інша частина голови ціла, що робить її ще загадковішою», – сказала докторка Гіббон.
Голову з пісковику студентка Кеті Джосс виявила в кутку пізнішої прибудови до основного комплексу – житлового будинку, спорудженого між двома великими середньовічними будівлями. Команда припустила, що ці споруди, включаючи квадратну та прямокутну будівлю зі стінами завтовшки один метр, є частиною пізньосередньовічного фермерського комплексу. А двоповерхова прямокутна споруда із зовнішніми сходами, можливо, виконувала роль великого складу або адміністративного будинку.
Археологи вважають, що може існувати зв’язок цієї різьбленої голови з церковною кам’яною кладкою. Після ретельного порівняння докторка Гіббон виявила, що артефакт за розміром та формою найбільше відповідає скульптурі, що вмурована у віконну раму південного нефа собору Святого Магнуса.
Докторка Гіббон планує продовжити дослідження, приділяючи особливу увагу порівняльному аналізу виявленої голови з іншими середньовічними різьбленими виробами Оркнейських островів. Команда науковиці також працюватиме над точним датуванням цього загадкового символу багатошарового минулого архіпелагу.
