У дитинстві Мікель Лопес Гарсія, дослідник з Барселонського університету, був зачарований черепашкою, що зберігалася у ванній кімнаті. Сім’я його батька, що мешкала в південному регіоні Альмерія, трубила в раковину, щоб попереджати односельців про підйом рівня води в річках та повені, що наближалися.
Мікель – археолог, музикознавець і професійний трубач – витратив чимало часу на те, щоб досягти того самого потужного звуку. Зусилля вченого не були марними. Він урешті зіграв на восьми доісторичних трубах із раковин. За його словами, їхнє звучання може пролити світло на життя людей, які мешкали на північному сході Іспанії 6000 років тому.
Лопес Гарсія та його колега Маргарита Діас-Андреу, професорка Каталонського інституту передових досліджень, написали за результатами дослідження статтю. У ній стверджується: «12 великих труб із черепашок, знайдених у неолітичних поселеннях і шахтах Каталонії й датованих кінцем V – початком IV тисячоліття до нашої ери, могли використовуватися як музичні інструменти».
Раковини, ймовірно, були зібрані після того, як морські равлики Charonia lampas усередині них загинули (тобто молюсків не збиралися їсти). А видалення загостреного кінчика черепашок вказує на те, що з них виготовили духові інструменти.
Про що дізналися вчені?
Щоб перевірити свої припущення, науковці отримали дозвіл на проведення акустичних експериментів із вісьмома раковинами-трубами. Усі вони досить добре збереглися, щоб видавати звуки, розповіло видання The Guardian.
Зрештою Лопес Гарсія досяг «по-справжньому потужного та стабільного тону». «Дивовижно, як можна отримати такий звук від простого інструменту. Думаю, найближчим за тоном інструментом є валторна», – зазначив дослідник.
Але науковці цим не обмежились. Їх цікавив якомога ширший потенціал раковин. «Ми хотіли перевірити, чи є у творах, які ми виконуємо, місце для імпровізації чи дослідження звукових ресурсів. Тож ми зіграли на цих інструментах невеликі імпровізації», – розповів Лопес Гарсія.
Просунувши руку в отвір черепашки, він виявив, що може змінювати тон. А якщо вдихати звуки «т» і «р», можна також змінювати й тембр.
«По суті, це одні з перших інструментів – зразків звукової техніки, відомих людству. Вони працюють за допомогою вібрації губ, а за способом отримання звуку дуже нагадують сучасні мідні духові інструменти, такі як труби та тромбони; отже, їхніми найдревнішими предками є ці раковини», – пояснив він.
У статті, опублікованій журналом Antiquity, автори роботи припустили, що труби з раковин могли використовуватись «як засіб зв’язку між різними громадами, які населяли регіон, або між цими поселеннями та людьми, які працювали у прилеглих сільськогосподарських угіддях». Учені вважають, що раковинами також могли користуватися робітники у штольнях варисцитових шахт: там було знайдено шість таких артефактів.
Лопес Гарсія – трубач, який грає різножанрову музику, – поділився думками, що нахлинули на нього під впливом знайомства з новим інструментом: «Ці раковини-труби змусили мене замислитися про походження музичного самовираження людини. Чи було воно пов’язано з необхідністю виживати, як стверджується в деяких дослідженнях про еволюцію музики? Або ж це було питання нематеріальних потреб, що також важливі для людини, – самореалізації, створення соціальних зв’язків та прояву кохання й почуттів?».
