А що після Artemis II? На 2026 рік заплановано ще 6 неймовірних космічних місій

4

Для любителів космосу настали чудові часи. «Артеміда II» (Artemis II) ознаменувала нову історичну віху: астронавти вперше після місії «Аполлон-17» (1972) полетіли до Місяця. Екіпаж із чотирьох землян покружляв навколо нашого найближчого небесного сусіда та благополучно повернувся додому.

Цей успіх проклав шлях для місії «Артеміда III», що відбудеться наступного року. В її планах – перша в історії висадка астронавтки на Місяць.

Але до того часу на нас чекає ще чимало яскравих космічних пригод, обіцяє видання BBC Science Focus.

«Чан’є-7»

У серпні Китайське національне космічне управління CMSA відправить на місячну поверхню автоматичну міжпланетну станцію «Чан’є-7» (Chang’e 7).

Її апарати шукатимуть воду на південному полюсі Місяця. Цей регіон спричинив неабиякий інтерес після виявлення ознак водяного льоду в затінених глибоких кратерах. Цей лід залишався незайманим мільярди років. Його вивчення допоможе з’ясувати, зокрема, якою була молода Сонячна система в молодості.

Що потрібно знати про місію:

• Її оснащено кількома апаратами – орбітальним та посадковим модулями, а також місяцеходом на сонячних батареях та мінізондом, що стрибає.
• «Чан’є-7» здійснить посадку на краю кратера Шеклтон, поряд із південним полюсом Місяця.
• Там він випустить на поверхню місяцехід, що досліджуватиме місцину в пошуках ознак води.
• Тим часом зонд-стрибунець здійснюватиме короткі перельоти в тінь кратера, шукаючи воду за допомогою молекулярного аналізатора.

Місія також вивчатиме:

• магнітне поле Місяця
• склад ґрунту
• термічні характеристики
• стан місячної поверхні.

Цей місячний проєкт є складнішим, ніж попередні, адже передбачає як орбітальні дослідження, так і ретельне обстеження поверхні спеціальними зондами.

Телескоп імені Ненсі Грейс Роман

Цього року до космічних телескопів НАСА Habble («Габбл») та JWST (імені Джеймса Вебба) приєднається ще одна космічна обсерваторія: Nancy Grace Roman Space Telescope (телескоп імені Ненсі Грейс Роман), яку дослідники мають запустити після вересня.

Ця флагманська обсерваторія NASA нового покоління призначена для дослідження темної енергії та пошуку екзопланет.

Телескоп багато в чому подібний до Habble. Зокрема, має таке саме дзеркало завширшки 2,4 м. Обидва розміром з автобус. Проте нова космічна обсерваторія спостерігатиме за ділянкою неба у 100 разів більшою (за тієї самої роздільної здатності, що і в «Габбла»).

Інструменти нового телескопа:

• Wide Field Instrument: 288-мегапіксельна камера для ширококутних оглядів.
• Coronagraph Instrument: Прилад для блокування світла зірок, що допоможе безпосередньо бачити тьмяні планети поруч із ними.

Що в полі зору місії:

• Темна енергія та матерія: вивчення прискореного розширення Всесвіту, картографування мільярдів галактик.
• Пошук екзопланет: виявлення тисяч нових світів за допомогою інноваційних методів, зокрема гравітаційного мікролінзування.
• Дослідження структури нашої галактики, пошук мандрівних планет та чорних дир.

Телескоп названо на честь Ненсі Грейс Роман (1925–2018), першої жінки-керівниці в NASA та першої головної астрономки управління.

PLATO

За останні 30 років астрономи відкрили понад 6000 екзопланет, тобто планет за межами Сонячної системи. Однак ніхто ще не знаходив екзопланету, що була б подібна до Землі. Заповнити цю прогалину покликаний космічний апарат PLATO (Planetary Transits and Oscillations of Stars) Європейського космічного агентства (ESA). Його запустять наприкінці року.

Апарат PLATO, що буде виведений у космос ракетою Ariane 6:

• Шукатиме та досліджуватиме екзопланети земного типу біля зірок, що подібні до Сонця.
• Вивчатиме їхню придатність для життя.
• За допомогою 26 камер, що працюють «ансамблем», скануватиме спади яскравості зірки, що виникають під час проходження планети перед нею.
• Виявлятиме невеликі кам’янисті планети, що обертаються навколо зірок, подібних до нашого Сонця.

MMX

У листопаді 2026 року Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) запустить місію Martian Moons Exploration (MMX). Її мета – розгадати походження марсіанських природних супутників (місяців).

Марс має два місяці – Фобос і Деймос. Планетологи досі не впевнені в їхньому походженні. Чи є вони астероїдами, що були захоплені гравітацією Марса? А може, вони утворились внаслідок удару Марса великим метеоритом?

Що передбачає місія MMX:

• Прибуття космічного апарата MMX до Марса 2027 року та вихід на орбіту навколо Фобоса – найбільшого з двох супутників Червоної планети.
• Посадка апарата на супутник та отримання зразків ґрунту.
• Проведення дистанційного спостереження за меншим супутником та моніторинг клімату самого Марса.
• Доставка 2031 року зразків ґрунту Фобоса на Землю.

Японські вчені здійснюватимуть місію в колаборації з NASA, ESA, космічними агентствами Франції (CNES) та Німеччини (DLR).

Hera (ESA)

У 2022 році НАСА довело, що люди можуть збити з курсу астероїд, аби захистити Землю від загрози потенційного зіткнення. Тоді апарат DART (Double Asteroid Redirection Test) навмисно врізався в Діморф, змінивши його орбіту навколо астероїда-партнера Дідіма. Це був перший експеримент з планетарної оборони.

У листопаді 2026 року до астероїда Діморф прибуде місія ESA «Гера» (Hera), щоб оцінити масштаби його руйнувань. Науковці визначать склад астероїда та створять карту його внутрішньої структури.

Мета місії:

• З’ясувати, як зіткнення з апаратом DART вплинуло на астероїд.
• Визначити, де і з якою силою потрібно вдарити, аби вивести астероїд на потрібну траєкторію.
• Передбачити, куди він може попрямувати згодом.

BepiColombo

Так називається спільна космічна місія ESA та JAXA, що спрямована на детальне вивчення Меркурія. Ця найближча до Сонця планета є найменш дослідженою серед усіх планет Сонячної системи.

21 листопада 2026 року космічний апарат BepiColombo прибуде до Меркурія після восьмирічної подорожі. Потім апарат розділиться на два окремі наукові орбітальні апарати:

• Mercury Planetary Orbiter (MPO), що побудований ESA для картографування поверхні та вивчення складу планети.
• Mercury Magnetospheric Orbiter (Mio), що побудований JAXA для дослідження магнітосфери Меркурія.

Згідно з інформацією ESA, у полі зору дослідників місії:

1. Походження та еволюція Меркурія: як сформувалася планета так близько до Сонця?
2. Магнітне поле: чому Меркурій має магнітне поле, на відміну від Венери чи Марса?
3. Крижані запаси: дослідження льоду в кратерах на полюсах, куди ніколи не заглядає сонце.
4. Геологія: вивчення загадкових западин на поверхні планети.

Мета BepiColombo полягає в тому, щоб краще зрозуміти не лише нашу Сонячну систему, але й тисячі відомих екзопланет, що обертаються близько до своїх зірок.