Попри те, що фрукти та овочі є ключовою частиною раціону людини, вчені тільки починають розуміти, як наш організм розщеплює найпоширенішу органічну сполуку на Землі – целюлозу. Цей міцний матеріал вистилає клітинні стінки рослин.
Нове дослідження, проведене міжнародною командою вчених, виявило раніше невідомі мікроби, що ховаються в кишківнику людини та здатні розщеплювати целюлозу.
Про що дізналися дослідники
Протягом десятиліть вважалося, що целюлоза не може розщеплюватись людським організмом, як це відбувається в кишківнику корів, коней, овець та інших ссавців.
Дослідники присвятили свою роботу пошуку генів тієї самої бактерії для виявлення інших, схожих на неї. У своєму вичерпному аналізі вчені використали зразки екскрементів, аби тестувати мікробіом кишківника людей із різних епох та регіонів. Отримані дані свідчать про те, що у нас більше спільного із сільськогосподарськими тваринами, ніж можна собі уявити.
Як з’ясувалося, наш кишківник містить кілька видів мікробів, які поглинають целюлозу і які досі вислизали від нашої уваги. Один вид тісно пов’язаний з копитними ссавцями, другий – із приматами, а третій – з людиною.
Усі три види належать до роду Ruminococcus. Вони, як відомо, мають своїх представників у здоровому (і нездоровому) кишківнику людини. Також вони мають гени, що беруть участь у перетравленні целюлози, розповіло видання Science Alert.
У зразках фекалій стародавніх людей, зокрема мисливців-збирачів, що жили 1000-2000 років тому, цих мікробів трьох типів були вдосталь. Однак в популяціях сучасних індустріальних суспільств ці кишкові мікроби стали рідкісними. Наприклад, мікроби одного виду (та в невеликій кількості) присутні в мікробіомі кишківника одного з двадцяти мешканців США, Китаю, Швеції та Данії.
Як припустила керівниця дослідження, мікробіологиня Сара Мораїс з Університету Бен-Гуріона в Негеві (Ізраїль), ці види скорочувалися в кишківнику людини, ймовірно, під впливом переходу до західного способу життя. Раціон населення розвинутих країн зазвичай містить менше целюлози, яка є життєво необхідною для цих мікробів.
Цілком можливо, що якщо мікроби Ruminococcus позбавлені рослинної клітковини, їхня кількість у кишківнику зменшується. Існує побоювання, що зникнення цих видів якимось чином сприяє погіршенню метаболічного здоров’я сучасних, урбанізованих людей.
Автори дослідження вважають, що «може існувати потенціал для збагачення цих видів у кишківнику людини» у вигляді харчових добавок або спеціалізованих пробіотиків.
Про що ще повідомила команда
За словами Тома Ван де Вілле, співавтора дослідження з Гентського університету (Нідерланди), через індустріалізацію ми, можливо, втратили величезне різноманіття мікробів у нашому кишківнику. «Наразі ми втрачаємо мікроби, що сприяли покращенню здоров’я нашого кишківника», – сказав науковець.
Нинішнє дослідження стало важливим кроком уперед, зауважили дослідники. Адже воно проливає світло на раніше невідомі бактерії, які історично можуть бути важливими гравцями у здоров’ї кишківника людини.
Еволюційний аналіз переконливо свідчить про те, що асоційований з людиною штам бактерій Ruminococcus був переданий нам з кишківника жуйних тварин, імовірно, під час одомашнення.
Тож, можливо, свого часу спілкування з тваринами покращило нашу здатність перетравлювати рослини. А відтоді, як мікроби Ruminococcus оселилися в нашому кишківнику, вони привласнили людське тіло.
Результати дослідження опублікував журнал Science.
Фото: pexels.com