Ніла Іваненко 
Команда біологів з Університету Квінсленду (Австралія) виявила, що самці синьосмугастих восьминогів (Hapalochlaena fasciata) впорскують отруту в тіло самок під час спарювання, щоб ті їх не з’їли.
Синьосмугастий восьминіг (Hapalochlaena fasciata) – це один з чотирьох видів роду синокільцевих восьминогів (Hapalochlaena), які є смертельно небезпечними для людини.
За словами дослідників, самець восьминога вводить самці дозу тетродотоксину, щоб знерухомити її під час розмноження. Ця отрута не вбиває самку, а лише паралізує її на деякий час.
Науковці також нагадали, що й інші представники фауни (як-от плоскі хробаки, молюски, земноводні та риби) можуть використовувати смертельний нейротоксин для захисту від агресивних сексуальних партнерів, а також для полювання та самооборони.
Про що ще дізналися вчені?
Автори нового дослідження повідомили, що самки синьосмугастих восьминогів є вдвічі більшими за самців. Попри це слинна залоза самців приблизно втричі важча, ніж у самок.
Під час спаровування самці наражаються на ризик бути з’їденими партнерками, розповіло видання Independent. Аби себе захистити, самець кусає самку, позбавляючи її рухливості на час спарювання, яке зазвичай триває близько години.
У ході лабораторного експерименту вчені виявили, що самці використовують «високоточний укус», аби ввести в аорту самки тетродотоксин під час статевого контакту.
Під впливом токсину самка перестає дихати приблизно за 8 хвилин, її тіло стає блідим, а зіниці перестають реагувати на світло. Це ознаки того, що партнерка паралізована.
«У цьому стані, схожому на асфіксію, колір тіла самки ставав блідішим. Зіниці звужувалися, втрачаючи рефлекси на яскраві спалахи світла, що є симптомом втрати нервового контролю, наприклад, при отруєнні тетродотоксином», – поділилися своїми спостереженнями науковці.
Після того, як спарювання закінчилося, самки відновили контроль над своїми руками та відштовхнули самців, розповіли вчені. Вони також зауважили: «Жодна із самок восьминогів, які брали участь в дослідженні, не загинула, що говорить про їхню стійкість до смертельної отрути». При цьому в них залишилися рани на місцях укусів.
Учені пояснили, що ця стратегія самців, спрямована на паралізацію партнерок, імовірно, розвинулася в ході еволюції, щоб знизити небезпеку канібалізму після статевого акту. А отже, «отруєння самок робить їх нерухомими, що дає можливість самцям успішно спаровуватися».
Результати дослідження опублікував журнал Current Biology.
Фото: pixabay.com
