В індичці містяться вітаміни А, В, D, Е, а серед її корисних мінералів – фосфор, цинк, калій, магній і селен. Крім того, це м’ясо є джерелом метіоніну – незамінної амінокислоти, що бере участь у виробництві білків та розщепленні жирів. Індичка містить менше насичених жирів, аніж курка, тому її м’ясо є нейтральним для печінки. Калорійність індички теж є нижчою в порівнянні з куркою, а мікроелементний склад курятини та індичатини практично ідентичний, тому дану страву можна готувати як з індички, так і курки.

Інгредієнти: грудка індички – 400 г; бринза – 200 г; волоські горіхи – ½ склянки; базилік – 1 пучок; оливкова олія – 1 ст. ложка; французька гірчиця – 1 ст. ложка; сіль та перець – на смак.

Рубаємо зелень базиліка. Нарізаємо на кубики бринзу. Подрібнюємо волоські горіхи. Змішуємо сир із базиліком і горіхами (можна посолити та поперчити).

Гострим довгим ножом вирізаємо в грудці заглиблення і фаршируємо кишеньку сумішшю. Притискаємо краї та скріплюємо їх зволоженою зубочисткою (намочити дерев’яну паличку потрібно для того, щоб вона не пригоріла у розпеченій духовці).

Змащуємо грудку сумішшю оливкової олії та гірчиці, викладаємо на деко і ставимо в духовку, розігріту до 250°C. Щоб «запечатати» соки всередині м’яса, впродовж перших 20 хвилин запікаємо індичку на максимумі жару, а потім знижуємо температуру до 180°C і готуємо ще стільки ж часу. До готовності кишеньки з індички слід запікати в цілому 40 хвилин.

Лайфхак

Щоб індичка не вийшла сухою, заморожене м’ясо потрібно розморожувати заздалегідь, виклавши його на ніч з морозилки в холодильник і приготувавши наступного дня. Поступове розморожування збереже вологу в м’ясних волокнах, що забезпечить соковитість готової страви. А щоб підтримати соковитість вже приготовленої індички, треба розігріти її в духовці, поклавши нарізане м’ясо в кулінарний рукав з невеличкою кількістю курячого чи індичого бульйону – м’ясо стане соковитим, ввібравши частину рідини.