Серед головних претендентів на звання найстрашнішого кусаки планети – мурахи-кулі, оси-воїни та крихітні медузи Іруканджі. Щоб з’ясувати, яка з цих істот кусає найболючіше, деякі відважні вчені все своє життя наражались на укуси.
Видання BBC попросило кількох із цих відчайдух розповісти про найболючіші укуси у тваринному світі.
Комахи, що жалять
Засновником сучасної теорії навмисних укусів комах був Джастін Шмідт (1947-2023), ентомолог з Аризони. Він навіть розробив індекс болю від укусів, мужньо піддаючи себе уколам 96 видів комах, зокрема бджіл, шершнів, ос та мурах. Учений розділив укуси на чотири рівні болю, додавши вельми ліричні описи своїх відчуттів.
На першому рівні влаштувалася, наприклад, волохата квіткова бджола антофора. Її укус «майже приємний, немов коханець надто сильно вкусив вас за мочку вуха», написав експерт. На другому рівні розмістилися серйозніші персонажі, як-от медова оса. Її укус обпалює. А люта чорна оса полібія наче виконує «сатанинський ритуал». Її укус можна порівняти з тим, як «газова лампа у старій церкві вибухає вам в обличчя, коли ви її запалюєте».
Чорна оса
Сім видів тварин третього рівня піддавали Шмідта справжнім катуванням. Приміром, оксамитова мураха Клюга кусала його так, наче «гаряча олія з фритюрниці розливалася по всій руці».
Право видертись на четвертий рівень заслужили три види. Перший – мураха-куля, яку ще називають «мурахою на 24 години», відповідно до того, як довго тривають муки від її укусу. Цей укус такий, «наче ходиш по вугіллі з тридюймовим цвяхом у п’яті». Другий – тарантуловий яструб: 5-сантиметрова оса, що полює на тарантулів та жалить так, «наче у ванну кинули увімкнений фен». Та, врешті, оса-воїн, що катує так, ніби «ти прикутий ланцюгами в потоці вулкана, що вивергається».
Після смерті Шмідта від ускладнень, спричинених хворобою Паркінсона, справу його життя продовжив популярний американський блогер Койот Пітерсон. Він піддав себе укусам тварин, яких Шмідт ніколи не включав до свого списку.
Познайомившись ще з 30 видами комах, які дуже боляче кусаються, Пітерсон розташував на четвертому рівні ще двох: японського гігантського шершня (шершня-вбивцю) та осу-ката.
Японський гігантський шершень
«Удар японського гігантського шершня, безсумнівно, був найсильнішим, ніби тебе вдарив по обличчю Майк Тайсон. Я знепритомнів», – поділився враженнями блогер.
Однак на лаври переможця, на думку Пітерсона, заслуговує оса-кат. Її біль тривав годин 12, але укус залишив наслідки отруєння.
«Некротичні тканини розкладалися, утворюючи віспини, вм’ятини на передпліччі. Це єдиний укус, який фізично роз’їв тіло, і в мене досі залишився шрам, як від опіку сигарет», – розповів Пітерсон журналістам BBC.
Желеподібні істоти швидше жалять, ніж пестять
У тваринному світі комахи не єдині, хто жалить. У медуз для введення отрути в тіло неприятеля є крихітні клітини (нематоцисти), подібні до гарпунів. Справжніх середньовічних тортур завдає медуза Іруканджі з мініатюрним куполом та метровими щупальцями. Науковцям відомо 16 її видів.
Більшість людей спочатку навіть не помічають, що ця медуза їх вкусила. Наслідки проявляються пізніше, зазначила Ліза-Енн Гершвін, пояснила дослідниця медуз в Університеті Джеймса Кука (Австралія).
Перший симптом дається взнаки приблизно за 20 хвилин. Це – відчуття перевтоми або нездужання. Потім здається, ніби хтось б’є по нирках відбійним молотком: це триває до 12 годин. Далі вжалена людина мучиться від рясного потовиділення, від якого простирадла промокають кілька разів на годину, а також частого блювання, що не припиняється протягом доби.
Медузи Іруканджі
Але це – лише розминка перед повним розвитком синдрому Іруканджі, каже Гершвін. Далі людина відчуває «хвилю за хвилею справжню агонію», судоми та спазми по всьому тілу, які супроводжують біль, що наростає. За словами дослідниці, пацієнти благають «лікарів їх убити, адже вони настільки впевнені у своїй смерті, що просто хочуть якнайшвидше з цим покінчити».
Але всупереч передчуттю смерті, що насувається, більшість людей, уражених цією злісною твариною, повністю одужують. Лікування в основному передбачає застосування сильнодійних знеболювальних.
Це не єдина желеподібна морська істота, що жалить дуже боляче. Серед них – австралійська кубомедуза, яку вважають найсмертоноснішою медузою у світі. Її щупальця, що сягають 3 метрів завдовжки, залишають на жертвах довгі смуги. Відмітини на шкірі «подібні до слідів від батога, наче вас атакувала змія з дев’ятьма хвостами», каже Гершвін.
А ось морський вогненний черв’як, що нагадує багатоніжку, захищається за допомогою пекучих волосків. Це – крихітні шипи, що відриваються та залишаються в тілі кожного, хто повівся легковажно, доторкнувшись до тваринки. Волоски містять отруту, що завдає тривалого, сильного, пекучого болю.
Риба-камінь
Ще одна кусюча морська жителька – риба-камінь, що маскується під камінь на піщаних мілинах, коралових рифах та у прибережних калюжах. І це – правдивий жах пляжних відпочивальників. Наступаючи на гострі шипи риби, вони отримують величезну кількість отрути синього кольору. Пекучий біль, що триває до 48 годин, супроводжується набряком.
Дослідники зійшлися на думці, що лідером найболючіших укусів є медуза Іруканджі. До всього моторошного, що про неї було сказано, варто додати, що деякі її види ще й спричиняють крововилив у мозок та серцеву недостатність.
