Ніла Іваненко 
Це відкриття кинуло виклик сучасним моделям формування галактик на ранніх етапах розвитку Всесвіту. Об’єднавши спостереження, отримані за допомогою радіотелескопа ALMA в пустелі Атакама та космічного телескопа «Джеймс Вебб» (JWST), науковці краще роздивилися галактику «Космічний виноград». Вони, зокрема, помітили близько 15 гігантських скупчень зореутворення всередині одного обертового диска.
Ця галактика народилася лише за 930 мільйонів років після Великого вибуху. У даних попередніх спостережень, отриманих космічним телескопом «Габбл» (Habble), об’єкт «Космічний виноград» мав вигляд типової галактики з гладким зоряним диском. Однак нові глибокі спостереження з високою роздільною здатністю, що їх провели JWST та ALMA, показали: насправді галактика складається з численних компактних зоряних згустків, які вмонтовані у гладкий газовий диск, що обертається.
Вивчення галактик раннього Всесвіту раніше було утруднено обмеженими можливостями спостережних інструментів, розповіло видання Popular Sciense. Навіть видатний дослідник космосу Habble показував галактику «Космічний виноград» як однорідне, дископодібне утворення. Тепер астрономи побачили геть інше видовище.
Згідно з дослідженням Національної радіоастрономічної обсерваторії в Атакамі, структура «Космічний виноград» була «ідеально збільшена скупченням галактик на передньому плані за допомогою гравітаційного лінзування». Після 100 годин якісного телескопічного спостереження вчені змогли впевнено стверджувати, що йдеться про одну з найретельніше вивчених галактик раннього Всесвіту.
Замість окремого диска зі світлин «Хаббла», знімки JWST і ALMA з експоненційно вищою роздільною здатністю продемонстрували геть іншу картину: галактику, що обертається, заповнену гігантськими, грудкуватими зоряними утвореннями, що нагадує виноградне гроно.
До речі, це перший випадок, коли астрономам вдалося успішно пов’язати менші внутрішні структури ранньої галактики з її загальним обертанням.
Команда наголосила, що «Космічний виноград» не є якимось незвичайним чи екстремальним прикладом, враховуючи те, що астрономи розуміють під галактичною еволюцією. Навпаки, ця галактика входить до стандартної послідовності галактик із такими характеристиками, як зореутворення, маса, хімічний склад і розмір. А отже, багато галактик тієї епохи, які раніше вважалися гладкими, можуть мати грудкувату, динамічну структуру. Розгледіти її під силу телескопам JWST і ALMA.
За словами авторів дослідження, відкриття свідчить про те, що «розуміння процесів зворотного зв’язку та формування структур у молодих галактиках може потребувати істотного перегляду».
Результати дослідження опублікував журнал Nature Astronomy.
Фото: NSF / AUI / NSF NRAO / B. Saxton
